Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в задоволенні заяви про відвід
25 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6322/26 Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування акту, наказів, визнання факту мобінгу та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду 19.05.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати Акт Західного міжрегіонального управління Дежавної служби з питань пpаці від 17.11.2025 №3Х/ ВЛ/35004/023579;
2) визнати факт мобінгу стосовно ОСОБА_1 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області;
3) визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області по преміюванню за 2024-по квітень 2026 року в частині преміювання ОСОБА_1 ;
4) зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоодержану премію на рівні всіх головних спеціалістів юридичного відділу за період за 2024 - по квітень 2026 року включно;
5) визнати протиправними та скасувати накази за 2023-2026 роки Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області в частині затвердження висновків за 2023 по 2025 рік по оцінюванню результатів службової діяльності головного спеціаліста юридичного відділу Шевченко О.О.
Окрім того, 25.05.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А., яка обґрунтована наступним.
У справі № 140/2929/24, яка тісно взаємопов`язана з № 140/6322/26, суддею Волдінером Ф.А. було вчинено ряд порушень прав ОСОБА_1 . При розгляді справи № 140/2929/24 суддею Волдінером Ф.А. явно вбачалась упередженість до ОСОБА_1 стосовно визнання мобінгу. За його сприяння, "гра судовим процесом" у справі № 140/2929/24 ухвалою від 01.04.2024 про відмову у відкритті провадження за позовною вимогою про встановлення факту мобінгу та ухвалою від 03.04.2024 про відмову у забезпеченні доказів - є ймовірність знищення доказів Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області. Дані дії суду порочать довіру до судової системи вцілому.
Пpи pозгляді судової спpави № 140/2929/24 проглядалось нерівність сторін у справі для судді Волдінера Ф.А., явний односторонній захист органу державної влади, а захист прав та інтересів фізичної особи - Шевченко О.О. - проігноровано, завуальовано під винесення низки рішень суду у формі ухвал, які фактично "шматують судову справу", позбавляючи позивача надати докази у справі.
Також вказує, що суддя Волдінер Фелікс Арнольдович не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки у Вищій раді правосуддя перебуває на розгляді заява Шевченко О.О., справа № Ш-2233/0/7-24, дисциплінарний інспектор Заїка Ігор Володимирович, на дії саме судді Волдінера Ф.А.
На підставі наведеного, не довіряє головуючому судді Волдінеру Ф.А., який розглядав справу № 140/2929/24 розгляд справи № 140/6322/26 у Волинському окружному адміністративному суді. Існує велика ймовірність суддею Волдінером Ф.А. в упередженому, незаконному розгляді судової справи № 140/6322/26.
Вирішуючи питання обґрунтованості поданої позивачем заяви про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, що передбачає недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Із заяви про відвід судді вбачається, що підставами для відводу головуючого судді є незгода позивача з рішеннями судді Волдінера Ф.А. в іншій справі (№ 140/2929/24)
Водночас, частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2022 в справі № 201/10234/20 з цього приводу вказала на таке.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
Щодо доводів позивача про неможливість участі судді Волдінера Ф.А. у розгляді справи, оскільки у Вищій раді правосуддя перебуває на розгляді заява ОСОБА_1 на дії судді Волдінера Ф.А., суд зазначає, що на офіційному онлайн ресурсі Вищої ради правосуддя відсутні відомості про наявність дисциплінарного провадження щодо судді Волдінера Ф.А.
Таким чином, розглянувши подану заяву про відвід судді Волдінера Ф.А., суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки така заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує заявник у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді та лише свідчать про фактичну незгоду позивача, з процесуальними рішеннями суду у іншій справі.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, зокрема, частиною четвертою вказаної норми встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану справу у відповідності до статті 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, однак разом з тим, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 36, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим заявлений відвід головуючому судді у справі № 140/6322/26.
Заяву позивача про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.А. Волдінер
The court decision No. 136850834, Volyn District Administrative Court was adopted on 25.05.2026. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 140/6322/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: