Court ruling № 136833151, 26.05.2026, Zavodskyi District Court of Mykolaiv City

Справа № 487/10920/24

Провадження № 2-с/487/82/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року м. Миколаїв

суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Нікітін Д.Г., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №487/10920/24 за заявою ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за спожиті послуги теплопостачання,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №487/10920/24 за заявою ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за спожиті послуги теплопостачання.

Заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 Цивільного процесуального України (далі по тексту ЦПК України) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

16.05.2021 року на офіційну електронну пошту суду надійшла заява позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про її повернення заявнику.

Відповідно до ч. 8 ст.14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відносини, які виникають у разі застосування ЕЦП та електронного документообігу, врегульовані Законом України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV та Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Положення зазначених вище законодавчих актів надають ЕЦП статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування ЕЦП і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу.

Так відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Судом встановлено, що заяву не підписано, оскільки документ надійшов на офіційну електронну пошту суду, засвідчення ЕЦП до суду не надано, за наслідком чого суд позбавлений можливості перевірити особу відправника.

Графічне зображення підпису, у поданій заяві про забезпечення позову, не слугує належним підтвердженням для встановлення особи, яка подала заяву.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі №200/12772/18 (провадження № 14-99 зц 19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її не підписання, вказала, у якому випадку подана в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов`язковим скріпленням електронним цифровим підписом.Судом встановлено, що до суду надійшла заява через електронну пошту, на якій відсутній накладений кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин та з огляду на вимоги ч.6 ст. 170 ЦПК України вважаю, що вищезазначену заяву необхідно повернути заявнику без розгляду та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 170, 259-261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу у справі №487/10920/24 за заявою ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за спожиті послуги теплопостачання - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування судового наказу до суд, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.Г. Нікітін