Decision № 136807948, 25.05.2026, Hoshcha District Court of Rivne Oblast

Провадження № 2/557/89/2026

Справа № 557/1300/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Тишкуна П.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

1. Суть спору.

ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором від 30.04.2021 у розмірі 39365,00 грн. та судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 7000 грн. понесених витрат на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №714539127 за умовами якого останній отримав кредит у сумі 12000 грн. Даний договір був укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчився 28.11.2019 року, але у подальшому шляхом укладення додаткових угод, строк його дії було продовжено на нові терміни.

Відповідно до умов договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» (з урахуванням додаткових угод) набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №714539127 від 30.04.2021.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №05/0820-01 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло прав грошової вимоги зазначених у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до Договору факторингу №05/0820-01 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору.

04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 714539127 від 30.04.2021 у загальній сумі 39365,00 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу.

За таких обставин ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту №714539127 від 30.04.2021 у сумі 39365,00 грн., а також судових витрат у загальній сумі 9422,40 грн., з яких: 2422,40 грн. сплачений судовий збір та 7000 грн. витрати понесені на професійну правничу допомогу.

05.11.2025 до суду від відповідача надійшов відзив, в обґрунтування якого вказує, що не визнає заявлені до нього вимоги ТОВ «Юніт Капітал» оскільки в матеріалах справи відсутні достовірні докази переходу права вимоги за кредитним договором №714539127 укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ним до ТОВ «Юніт Капітал», в зв`язку з чим просив поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до нього повністю.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Гощанського районного суду від 06.08.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольними ухвалами від 15.10.2025, 10.12.2025, 04.02.2026, 18.03.2026 судові засідання відкладено, у зв`язку з неявкою відповідача щодо якого відсутні відомості про ознайомлення щодо часу та місця розгляду справи та за клопотанням відповідача.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з повідомленням сторін.

Представник позивача ТзОВ «Юніт капітал» в судове засідання не з`явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно поданої заяви, просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених ним у відзиві та врахувати подану ним заяву про зменшення витрат на правову допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1.ст.13 ЦПК України).

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що 30.04.2021між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 714539127 на суму 12000 грн., зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом строком на 14 днів. Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання нових траншів за договором, є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (п.1.7 договору). Пунктом 1.7.2 передбачено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати проценти з розрахунку 839,50 грн., що становлять 2.30 процентів в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

Згідно п. 1.4, п. 1.4.1 Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються: виключно на період строку, визначеного в п.1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Таким чином, умови договору № 714539127 від 30.04.2021 містять усі істотні умови кредитного зобов`язання, зокрема щодо предмета договору, суми кредиту, платності користування кредитними коштами, порядку та строків виконання зобов`язань, відповідальності сторін, електронної форми договору та права відступлення права грошової вимоги, що свідчить про належне укладення договору та його обов`язковість для сторін.

Суд враховує, що відповідач у відзиві не заперечує факту укладення кредитного договору, його електронної форми, отримання кредитних коштів, а також не заявляє вимог про визнання договору недійсним або нікчемним, що узгоджується з презумпцією правомірності правочину, встановленою статтею 204 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, 30.04.2021 ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 12000 грн. на його банківську карту - № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.05.2026.

Оцінюючи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, факт отримання відповідачем кредитних коштів є доведеним та документально підтвердженим, тоді як відповідач умови кредитного договору не виконав належним чином і допустив порушення строків виконання грошових зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого було продовжено додатковими угодами.

Пунктом 1.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що перелік кредитних договорів наводиться відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги за № 138 від 15.06.2021, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором, що був укладений з відповідачем за №714539127 від 30.04.2021.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №05/0820-01, предметом даного договору було відступлення ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прав вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 714539127 від 30.04.2021.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №714539127 від 30.04.2021 на загальну суму 39365 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача наявний борг в сумі 39365 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 27365 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір, умови якого кредитором виконано, а позичальником прострочено виконання взятих на себе зобов`язань зі сплати кредиту і відсотків за користування ним.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України ( положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, первісний кредитор набув права вимоги до відповідача з приводу не сплачених добровільно сум боргу за кредитним договором.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Первісний кредитор передав своє право вимоги до відповідача, внаслідок чого його кінцевим набувачем наразі є позивач.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, суд бере до уваги і позицію відповідача, який згідно поданого відзиву не заперечував, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 30.04.2021 було перераховано йому на картку 12000 грн. згідно договору № 714539127 від 30.04.2021.

У відзиві на позов відповідач зазначає про не доведення факту відступлення грошової вимоги до нього від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а отже, як наслідок і до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», проте дане твердження спростовується дослідженими судом документами по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і «Манівео швидка фінансова допомога».був укладений договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого було продовжено додатковими угодами.

Пунктом 1.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що перелік кредитних договорів наводиться відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги за №138 від 15.06.2021, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором, що був укладений з відповідачем за № 714539127 загальну суму 23633,00 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №05/0820-01, предметом даного договору було відступлення ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прав вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 714539127 у розмірі зазначеному у реєстрі - 39365 грн.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 714539127 на загальну суму 39365 грн.

Оцінивши договори факторингу та інші письмові докази у їх сукупності й з урахуванням положень статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, суд дійшов висновку, що відступлення права грошової вимоги здійснено належним чином, у зв`язку з чим ТОВ «Юніт Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідачки.

Що стосується розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним кредитним договором відповідачем суду не надано, суд вважає, що позивач набув права щодо стягнення заборгованості за зазначеним вище кредитним договором.

Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком процентів за користування кредитом, наданим позивачем і вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача ОСОБА_1 наявний борг в сумі 39365,00 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 27365 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

З розрахунків заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість убачається, що проценти нараховані за період з 30.04.2021 по 11.08.2021

Сторони договору №714539127 обумовили суму кредиту розмір процентів за користування кредитом - 1,64 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Строк кредитування сторони погодили 14 календарних днів (з можливістю продовження).

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця було активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Представником позивача не були надані докази, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, передбачених п. 1.3 Договору, спрямованих на пролонгацію договору, зокрема сплату відсотків в період дії дисконтного періоду, який становить 14 днів, починаючи з 30.04.2021.

Тому у вирішені справи по суті суд виходить з того, що строк дії договору складає саме 14 днів та саме за цей період мають бути нараховані відсотки за користування кредитом, відповідно до установленої кредитної ставки.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. При цьому, позивач не заявив до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки права на день набуття ним права вимоги за кредитним договором не має.

Отже, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення і з урахуванням суми неповернутого кредиту, процентної ставки за кредитом і строку кредитування розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 14788,80 грн., з яких: 12000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 2788,80 грн. відсотки за користування кредитом (12000 грн. х 1,66 % х14 днів), .

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., а крім того понесено витрати на правову допомоги у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 37,57 % 14788,80 грн. х 100: 39365 грн.), судовий збір слід стягнути в розмірі 910,06 грн. (2422,40 х 37,57 % : 100).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог (37,57%) та те, що відповідач подав заяву у якій зазначив про неспівмірність розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу та відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №714539127 від 30 квітня 2021 року в розмірі 14788 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 80 коп., судовий збір у розмірі 910 (дев`ятсот десять) грн. 06 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної осоюи: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Тишкун П.В