Court ruling № 136807435, 22.05.2026, Kremenchuk District Court of Poltava Oblast

Справа № 527/1308/26

УХВАЛА

про призначення до судового розгляду

22 травня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7

представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми ВКЗ)

обвинуваченого ОСОБА_9

захисника адвоката ОСОБА_10

розглянувши в закритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчук обвинувальний акт від 14 травня 2026 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025170510000540 від 19.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого машиністом парової газової котельні ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс», раніше не судимого

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 152, ч.6 ст.152 КК України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт від 14.05.2026 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025170510000540 надійшов до суду 20.05. 2026 згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 19.05.2026.

Ухвалою колегії суддів від 20 травня 2026 року призначено підготовче судове засідання.

Підстави для прийняття рішень, предебачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні.

Прокурор вважаєм можливим призначити справу до судового розгляду у закритому судовому засіданні та заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу тримання під вартою посилаючись, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України, ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_9 може переховуватися від суду, незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків, з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли. Вважає, що у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дасть можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 та її представник адвокат ОСОБА_8 вважають за можливе призначити справу до судового розгляду та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник адвокат ОСОБА_10 просив відкласти підготовче засідання та надати час для продовження ознайомлення з матеріалами кримінального провадження посилаючись, що він не в повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження і йому для цього необхідний деякий час, вважає, що судовий розгляд слід проводити в закритому судовому засіданні, не заперечував щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання адвоката про відкладення підготовчого засідання посилаючись, що вказане питання не відноситься до тих, що вирішуються згідно ст. 314-315 КПК України в підготовчому судовому засіданні.

Суд, враховуючи думку сторін кримінального провадження приходить до таких висновків.

Установлено, що ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 24.12.2025 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалами від 19.03.2026 та від 14.05.2026.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Положеннями статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно положень статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1статті 9Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» вказується, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 , суд згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, конкретні їх обставини, який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливого тяжкого злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України, а саме у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи з використанням геніталій, вчинене щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені повторно, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років та довічне позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 з урахуванням обсягу обвинувачення, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у обвинуваченого наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого у місці його фактичного проживання, також враховується те, що злочин вчинено проти статевої свободи та статевої недоторканості особи поєднане з насильством над малолітньою особою, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни своїх показань, оскільки він проживає з потерпілою та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також його вік та стан здоров`я.

На думку суду жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе унеможливити встановлені судом ризики.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність запобіжного заходу тримання під вартою особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе їх унеможливити, тому з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов`язків, доцільно продовжити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою.

Суд також вважає, що утримання обвинуваченого під вартою буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні та буде сприяти виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, суд вважає за можливе на підставі п.2 ч.4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.

Клопотання захисника про відкладення підготовчого засідання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу, направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (ч. 3,4 ст. 315 КПК України).

Як слідує з Реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12025170510000549 від 19.09.2025, захиснику надавався строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і з клопотанням про його продовження він не звертався.

Отже, враховуючи вищевказане та те, що це питання в відповідності до ст. 314-315 КПК України не вирішується при проведенні підготовчого судового засідання, в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до положень ч.2 ст.27 КПК України судове провадження у вказаному кримінальному провадженні слід проводити у закритому судовому засіданні.

Керуючись ст. 314, 315,316, 177, 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12025170510000540 від 19.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 152, ч.6 ст.152 КК України на 04 червня 2026 року на 14 год 30 хв у закритому судовому засіданні за участю прокурора, законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 , представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого та захисника адвоката ОСОБА_10 .

Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу тримання під вартою.

Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на шістдесят днів починаючи з 22.05.2026 до 20.07.2026 включно і утримувати його у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Ухвала підлягає негайному виконанню та на неї може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині продовження запобіжного заходу всіма учасниками процесу, обвинуваченим з часу отримання ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддяОСОБА_1

Суддів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Повний текст ухвали складено 25 травня 2026 року.