Decision № 136805548, 25.05.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/1075/26

Провадження № 2/357/3080/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Примак А. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; 3) Служба у справах дітей Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 4) Білоцерківський центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю; 5) Орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

26 січня 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої представник позивача просить суд: Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 26.11.2009 року. Шлюб з матір`ю дитини - ОСОБА_2 - було розірвано на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року (справа № 2-1003/2862/12). На даний момент дитина перебуває у Білоцерківському дитячому будинку інтернаті, оскільки мати не виконує своїх батьківських обов`язків: не проживає з дитиною вже тривалий час, не цікавиться її життям, здоров`ям, навчанням, потребами, не надає матеріальної допомоги, не підтримує жодного зв`язку з дитиною. Таким чином, мати фактично усунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, не виявляє бажання виховувати сина, не бере участі в його житті, що є підставою для позбавлення її батьківських прав відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2026 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року позовну заяву було залишено без руху для усунення її недоліків.

17 лютого 2026 року судом отримано інформацію з ЦМУ ДМС України щодо реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14 квітня 2026 року. Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) Службу у справах дітей Білоцерківської міської ради; 3) Службу у справах дітей Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 4) Білоцерківський центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю. Зобов`язано позивача забезпечити явку в судове засідання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для з`ясування думки останнього щодо вирішення спору.

24 березня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі та про її погодження з викладеними у позові обставинами.

01 квітня 2026 року на адресу суду від представника третьої особи служби у справах дітей Білоцерківської міської ради надійшов лист про проведення підготовчого засідання за їх відсутності та про необхідність залучення в якості третьої особи органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області.

14 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача та про залучення в якості третьої особи органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області.

14 квітня 2026 року на адресу суду від представника третьої особи служби у справах дітей Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішення виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3

14 квітня 2026 року на адресу суду від представника третьої особи служби у справах дітей Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника служби.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та третьої особи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області. Підготовче засідання у справі відкладено на 25 травня 2026 року.

24 квітня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.

22 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача та про ухвалення рішення в підготовчому засіданні у зв`язку з визнанням відповідачкою позовних вимог.

25 травня 2026 року на адресу суду від представника третьої особи Білоцерківського центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та про відсутність заперечень проти позбавлення батьківських прав щодо ОСОБА_2 . У своєму клопотанні представник третьої особи просить суд вирішити питання про стягнення аліментів з відповідачки на особистий рахунок дитини, яка перебуває у їх закладі та постановити окрему ухвалу, якою ініціювати питання щодо підготовки та подання позову до суду щодо позбавлення позивача батьківських прав на дитину.

25 травня 2026 року на адресу суду від представника третьої особи Білоцерківського центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю надійшло клопотання про долучення доказів неможливості заслухати в судовому засіданні думку неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який через стан свого здоров`я не може надати пояснення та висловити думку щодо вирішення спору.

Представники інших третіх осіб до суду не з`явилися, про день, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені судом своєчасно та належним чином.

За таких обставин суд вважає за доцільне здійснювати підготовче засідання у справі за відсутності вказаних осіб.

Фіксування підготовного засідання технічними засобами фіксації не проводилося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

Батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сторони у справі - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області № 93 ід 06 квітня 2026 року затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_4 . Згідно даного висновку виконавчий комітет Маловільшанської сільської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Білоцерківським центром надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю 25.05.2026 надано до суду листа, згідно з яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зарахований в заклад з 11 11 серпня 2025 року на повне державне утримання, відповідно путівки Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та наказу № 218 від 11 серпня 2025 року по закладу.

За час перебування в закладі матір ОСОБА_3 - ОСОБА_2 дитину не відвідувала та не цікавилася станом здоров`я свого сина.

За час перебування в закладі ОСОБА_3 , його батько ОСОБА_3 дитину не відвідував, але телефонував в заклад (22.05.2026, 17.05.2026, 07.04.2026), що зафіксовано в Журналі відміток про відвідування вихованців родичами в Білоцерківському центрі надання соціальних послуг та соціальної інтеграції та осіб з інвалідністю.

Згідно з медичним висновком про дитину-інваліда від 18.09.2013 має захворювання на помірну розумову відсталість на органічному фоні, з розладом мови та рисами аутизму. Вказаний висновок дійсний до 19.10.2027.

13.03.2026 на вихованця Білоцерківського центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано характеристику, згідно з якою фізичний розвиток дитини задовільний. Спостерігається недостатня виразність мови, тихий голос, часте повторення фрази за дорослими. Словниковий запас значно відстає від вікової норми, нові слова засвоюються з труднощами. В активному словнику головним чином ужиткові терміни. Не володіє процесами читання й письма. Пізнавальний процес недорозвинений. Загальний розвиток психічних процесів не відповідає календарному віку. Навики самообслуговування розвинені на початковому рівні. Потребує постійного контролю з боку дорослих, не орієнтується в просторі.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 164 Сімейного кодексу України (надалі СК України) зазначено підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, відповідно до статті 165 СК України, мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 166 СК України описано правові наслідки позбавлення батьківських прав. Так, особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

Так, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім`ї, сім`ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров`ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров`я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов`язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ст.9 Конвенції).

Згідно роз`яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, сукупність зібраних по справі доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не забезпечує за ним необхідного догляду: харчування, медичного догляду та лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання, не спілкується з дитиною обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу сина, тому суд дійшов висновку, що в інтересах дитини, є доцільним позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Правові висновки щодо доцільності позбавлення батьківських прав у подібних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 та від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18.

Думка дитини щодо вирішення спору судом не заслуховувалася у зв`язку з тим, що відповідно до пояснення представника третьої особи, викладеного у клопотанні від 25 травня 2026 року, дитина в силу свого стану здоров`я не надати суду пояснення та висловити свою думку щодо вирішення спору.

Вказане клопотання підтверджено медичним висновком про стан здоров`я дитини та характеристикою закладу, у якому дитина перебуває.

Справу розглянуто в підготовчому засіданні з ухваленням рішення у зв`язку з поданням до суду відповідачкою ОСОБА_2 заяви про визнання позову, яка зареєстрована судом 24 березня 2026 року та заяви про підтримання позовних вимог, яка зареєстрована судом 24 квітня 2026 року.

Суд, відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, приймає визнання відповідачкою позовних вимог, так яка вказане не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права та законні інтереси третіх осіб.

Тому, враховуючи як найкращі інтереси дитини, суд вважає за доцільне ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

При вирішенні справи щодо стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 180 Сімейного кодексу (СК) України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України) .

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Приймаючи до уваги те, що судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав, суд вважає за доцільне стягувати із відповідача на аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1\4 частини з усіх видів доходів відповідачів, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення сином повноліття. Аліменти необхідно стягувати на рахунок дитини, відкритий в установі Ощадного банку України, у зв`язку з тим, що дитина перебуває в Білоцерківському центрі надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат у справі суд виходить з наступного:

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України - ч.6 ст. 141 ЦПК України.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - ч.2 ст. 142 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачкою позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 50% від розміру сплаченого судового збору в сумі 532,40 грн, з одночасним поверненням позивачу з державного бюджету 50 % від суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а саме в сумі 532,40 грн.

Крім цього суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір за вирішення питання про стягнення аліментів в сумі 1331,20 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 206, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; 3) Служба у справах дітей Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 4) Білоцерківський центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю; 5) Орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1\4 частини від усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Перераховувати аліменти на рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 532,40 грн.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 % від розміру сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 532,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

1) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_3 .

2) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; 09107, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Павла Скоропадського, будинок 8. Код ЄДРПОУ: 35615529.

3) Служба у справах дітей Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 09129, Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 39. Код ЄДРПОУ: 46127121.

4) Білоцерківський центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції дітей та осіб з інвалідністю; 09113, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Волонтерська, будинок 27а.

5) Орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, 09601, Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вулиця Незалежності, будинок 2. Код ЄДРПОУ: 04358997.

Суддя М. М. Бебешко