Decision № 136802464, 22.05.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/18094/25

РІШЕННЯ

іменем України

22 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Національна академія Національної гвардії України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Славутським РВ УДМС України в Хмельницькій області, дата видачі 16.12.2011, РНОКПП: НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 04 серпня 2024 року по 25 вересня 2025 року у розмірі 483 557,93 грн (чотириста вісімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят сім гривень 93 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебував у статусі курсанта Академії та проходив військову службу (навчання) у період з 04 серпня 2024 року по 25 вересня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач був відрахований з навчального закладу достроково, у зв`язку з чим у нього виникло законодавчо встановлене зобов`язання відшкодувати державі фактичні витрати на його утримання за весь період навчання.

За розрахунком позивача, загальна сума витрат на утримання відповідача в Національній академії Національної гвардії України за вказаний період становить 483 557,93 грн, яка добровільно відповідачем відшкодована не була, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні). У задоволенні клопотання Національної академії Національної гвардії України про залучення Міністерства внутрішніх справ України до участі у справі як третьої особи відмовлено.

Відповідач, ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог Національної академії Національної гвардії України. Зазначає, що позивач неправильно трактує положення частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку № 964. Наголошує, що для виникнення законодавчого обов`язку з відшкодування витрат на утримання необхідна одночасна наявність двох умов: дострокового розірвання контракту та відмови від подальшого проходження військової служби. Відповідач стверджує, що він не відмовлявся від подальшого проходження військової служби, а навпаки у своєму рапорті просив направити його для служби до військової частини НОМЕР_3 прямого підпорядкування.

Факт продовження служби та переміщення відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (від 19.09.2025 № 28 о/с та від 25.09.2025 № 265 мтр). Згідно з цими документами відповідача було переміщено наказом командувача Національної гвардії України від 19.09.2025 № 348 о/с для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 », АДРЕСА_2 ), де він наразі і проходить службу.

На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Національної академії Національної гвардії України повністю.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини:

ОСОБА_1 на підставі відповідного наказу був зарахований до списків особового складу Національної академії Національної гвардії України.

У період з 04 серпня 2024 року по 25 вересня 2025 року відповідач проходив військову службу (навчання) у Національній академії Національної гвардії України, перебуваючи на повному державному забезпеченні.

19 серпня 2025 року курсант ОСОБА_1 подав на ім`я начальника Національної академії Національної гвардії України письмовий рапорт. У змісті вказаного рапорту відповідач висловив небажання продовжувати подальше навчання у вищому військовому навчальному закладі.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 25 вересня 2025 року №265 мтр ОСОБА_1 було достроково відраховано з числа курсантів навчального закладу та виключено зі списків особового складу Академії.

У зв`язку з достроковим припиненням навчання через небажання його продовжувати та порушенням умов контракту у відповідача виникли підстави для відшкодування державі в особі Національної академії Національної гвардії України фактичних витрат, понесених на його утримання за весь період фактичного перебування в статусі курсанта.

Відповідно до складеного позивачем та наявного в матеріалах справи розрахунку копій видатків, загальна сума фактичних витрат на утримання ОСОБА_1 за весь період його навчання з 04.08.2024 по 25.09.2025 року становить 483 557,93 грн.

Перед виключенням зі списків особового складу відповідачу було пред`явлено вказаний розрахунок для ознайомлення та запропоновано добровільно відшкодувати кошти на користь держави.

29.09.2025 на адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) була направлена Претензія від 26.09.2025 № 84/1/22/2-2262-2025 про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти у сумі 483 558,93 грн (чотириста вісімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 93 коп.).

Проте, станом на момент звернення позивача до суду, відповідач суму понесених державою видатків у розмірі 483 557,93 грн у добровільному порядку не відшкодував, що стало підставою для направлення Академією позову до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).

За приписами частини третьої статті 25 Закону №2232-XII, зарахування громадян України до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2232-XII, громадяни України, які в установленому порядку зараховані до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

З громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п`ятим, восьмим і дев`ятим частини другої статті 23 цього Закону (частина п`ята статті 25 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за наявності), у зв`язку з припиненням громадянства України та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, з, и пункту 1, підпунктів д, е, ж, з пункту 2 і підпункту в пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - витрати) визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі Порядок №964).

Згідно з пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг.

Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

За приписами пункту 5 Порядку №964, витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання.

Відповідно до пункту 6 Порядку №964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та курсантом та проходження ним військової служби (навчання) на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України та контрактом.

У межах спірних правовідносин відповідач не заперечує зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання в Університеті, проте не погоджується з розрахунком таких витрат.

Так, з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу (далі - ВНЗ), у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) (далі - контракт) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

За змістом пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення.

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби, за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, на польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках). У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, за визначений період навчання до розрахунку береться різниця вартості норм харчування курсанта та військовослужбовця строкової військової служби. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби, про вартість фактично отриманого речового майна та лазне-прального забезпечення. При цьому для курсантів, які не вислужили встановленого законодавством строку строкової військової служби до вступу у ВНЗ, до розрахунку береться вартість речового майна та послуг лазне-прального забезпечення, отриманих лише за термін, що перевищує строк строкової військової служби, визначений статтею 23 Закону № 2232-XII.

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться вартість отриманого речового майна, але пропорційно фактичному часу його використання. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби. Визначення залишкової вартості військового майна провадиться на підставі методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань. Вартість отриманих послуг лазне-прального забезпечення цією категорією осіб за визначений період навчання не відшкодовується. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, відшкодовують вартість фактично отриманих послуг за відповідний період навчання.

Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, витрати на медичне забезпечення за відповідний період навчання не відшкодовують, окрім витрат на проведення військово-лікарської комісії. Сума витрат на проведення військово-лікарської комісії утримується незалежно від періоду навчання. Витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).

Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, відшкодовують фактичні витрати на їх перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад за визначений період навчання.

Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, витрат на їх перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад за визначений період навчання не відшкодовують.

До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.

Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовують за визначений період навчання, за винятком терміну перебування у відпустках. Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за визначений період навчання не відшкодовують.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Суд зауважує, що розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не охоплюється предметом цього позову.

Доказів оскарження наказу від 25.09.2025 №265 мтр чи його скасування відповідачем до суду не надано.

Будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів не відшкодував.

Доказів сплати відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, у розмірі 483557,93 грн станом на час розгляду цієїї справи суду не надано також.

Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 , викладені у відзиві на позовну заяву, як такі, що ґрунтуються на хибному тлумаченні норм чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.

Так, відповідач наполягає на тому, що для виникнення законодавчого обов`язку з відшкодування витрат на утримання необхідна одночасна наявність двох умов: по-перше, дострокового розірвання контракту, і по-друге, відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення навчального закладу.

Суд вважає таке тлумачення частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII помилковим. Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що вона передбачає кілька самостійних і незалежних одна від одної підстав для виникнення обов`язку відшкодування витрат. Зокрема, однією з таких самостійних підстав є дострокове розірвання контракту через небажання продовжувати навчання. Інша самостійна підстава - відмова від подальшого проходження військової служби після закінчення навчального закладу стосується іншої категорії осіб, а саме тих, хто завершив навчання, але відмовляється від подальшої служби.

Відповідач помилково ототожнює та об`єднує ці дві різні підстави. Дострокове розірвання контракту через небажання продовжувати навчання є самостійною та достатньою підставою для виникнення в курсанта обов`язку відшкодувати державі витрати на його утримання незалежно від того, продовжує він військову службу після відрахування чи ні.

Суд зауважує, що факт подальшого переміщення відповідача для проходження служби до іншої військової частини не нівелює та не скасовує підстави, що вже настала, оскільки норма частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII пов`язує обов`язок відшкодування не з подальшою долею військовослужбовця, а виключно з фактом дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

Отже, позивач дотримався визначеного законодавством порядку (процедури) стягнення витрат з відповідача, пов`язаних з його утриманням в Університеті, та за наявності достатніх підстав звернувся до суду.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем не відшкодовано витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, а тому такі підлягають до стягнення в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з утриманням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України у період з 04 серпня 2024 року по 25 вересня 2025 року, в розмірі 483 557,93 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Національна академія Національної гвардії України (майдан Захисників України, 3,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61001 , код ЄДРПОУ - 08610502) Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя В.К. Блонський