Court ruling № 136795744, 25.05.2026, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/12893/26

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйвкар" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйвкар" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 23.04.2026 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

13.05.2026 від представниці відповідача надійшло до суду клопотання в якому просить розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з метою надання пояснення щодо позиції Житомирської митниці. Крім того зауважила, що обставини, які унеможливили здійснення митного оформлення товару відповідно до заявленого декларантом позивача розміру митної вартості товару, наведено у відзиві на адміністративний позов.

Вирішуючи подане клопотання суд враховує наступне.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

У той час, у даній справі створено учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені в позовній заяві не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Зважаючи на викладене та враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника Житомирської митниці про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Єфіменко