№ 136787413, 15.05.2026, Vitovka District Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1944/25

Провадження №3/477/58/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року місто Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Козаченка О.В.

за участю:

особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (не з`явився), його захисниці - Дмитренко О.О. (по ВКЗ),

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних сил України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2025 року, о 00:09, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 175 кілометр, в стані алкогольного сп`яніння, що було підтверджено його оглядом, проведеним на місці за допомогою алкотестера «Drager 6810», який визначив 0,29 ‰ алкоголю в крові через видихуване повітря, чим порушив підпункт а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На розгляд справи він не з`явився, надав письмові заперечення, в який свою вину не визнав і заперечував проти притягнення до відповідальності.

Його захисниця заперечувала вину ОСОБА_1 та просила закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказала, що матеріалами справи спростовується факт перебування її підзахисного в стані алкогольного сп`яніння. Поліцейськими, в порушення встановленого законодавством порядку огляду водіїв на стан сп`яніння, було примушено ОСОБА_1 продути алкотестер, але підстави для цього у виді виявлених у нього ознак сп`яніння відсутні. Також в приладі, яким було визначено стан сп`яніння водія Drager Alcotest 6820 був пропущений шестимісячний строк калібрування, який визначений Керівництвом з експлуатації газоаналізатора. Крім того під час застосування приладу не був проведений забір повітря з нульовим показником. Звернула увагу про недопустимість чеку результату продуття алкотестера, так як в ньому зазначено час огляду 00 год 17 хв 04.092025, а тестування проводилося о 00 год 16 хв. Також вказала, що виявлений у ОСОБА_1 результат алкоголю не перевищує мінімальну межу вмісту алкоголю згідно норм міжнародного права. Звернула увагу і на порушення прав її підзахисного, так як поліцейські не роз`яснили йому прав та наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення. Акцентувала, що додані до протоколу відеозаписи є недопустимими доказами, так як мають ознаки втручання і не мають ознак безперервності запису.

Суд, дослідивши докази в справі, заслухавши доводи та аргументи захисниці про невинуватість водія ОСОБА_1 , їх письмові заперечення та пояснення про це, прийшов до наступних висновків.

Згідно з пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з підпунктом а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За порушення підпункту а) пункту 2.9. Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В п. 3 розділу І цієї Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився від огляду на місці чи був незгоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 9, розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п. 22, розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Також, статтею 266 КУпАП визначений порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та проведення огляду таких осіб на стан сп`яніння.

Так, згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якому записана суть правопорушення, яке зазначено вище, додано докази:

- роздруківка результату проходження ОСОБА_1 алкотеста на місці зупинки транспортного засобу, проведений поліцейським 04 вересня 2025 року о 00:17 за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820, який показав 0,29‰, який ним підписаний;

- акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та результат огляду 0,29‰ (проміле);

- направлення на медичний огляд водія ОСОБА_1 з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння;

-рапорт поліцейського інспектора взводу 2-ої роти 2-го батальйону УПП в Херсонській області Шевченка Є. про обставини виявленого правопорушення;

- два CD-R диски із відеозаписами нагрудних відеореєстраторів поліцейських з місця події.

Дослідженням відеозаписів встановлено, що ними зафіксовано як поліцейські зупинили на автомобільній дорозі М-14 автомобіль марки Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і перевіркою документів водія було встановлено ОСОБА_1 . На пропозицію поліцейських він продув алкотестер, який видав показник 0,29 ‰. Під час подальших розмов між поліцейськими та водієм йому було уточнено, що приводом для його перевірки на стан сп`яніння була наявність у нього ознаки сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота. Вподальшому поліцейськими неодноразово роз`яснювалася йому подальша процедура проведення огляду на визначення стану сп`яніння у разі незгоди за результатами огляду, проведеного на місці зупинки. А також роз`яснювалися види складених протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та можливі наслідки його розгляду у суді. Відеозаписом зафіксовано як спочатку водій не погодився з результатом продуття алкотестера, тому поліцейські за його згоди посадили до свого службового авто і почали доставку до медичного закладу. В той же час під час слідування поліцейські знову пояснювали водію варіанти складання протоколів про адміністративне правопорушення: у разі згоди з результатами алкотестера чи незгоди. На що ОСОБА_1 повідомив, що він згоден з результатами і до медичного закладу їхати немає сенсу, а також промовив, що випив пляшку пива. В зв`язку з цим поліцейські повернулися до місця зупинки і склали відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд не приймає посилання захисниці про те, що у протоколі результат 0,29‰ алкоголю у ОСОБА_1 є допустимим з точки зору застосування міжнародних нормам права.

Так, як вже було зазначено вище, гідно з пунктом 7 Розділу II Інструкції №1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Огляд водія ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння проводився поліцейськими за допомогою спеціального технічного засобу - портативного алкотестеру Drager Alcotest 6820. Алкотестер це прилад для визначення кількості алкоголю в крові (без аналізу крові безпосередньо) шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі та застосування коефіцієнтів перерахунку, що визначаються експериментально. При вдиху повітря надходить у легені і збагачує кровоносні судини киснем, «відбираючи» з кровоносних судин вуглекислий газ і насичуючись парами спирту. Алкотестери «пропускають» верхній шар повітря, що видихається, і вимірюють виключно «глибинний» шар, який реально контактував з кровоносними судинами легенів і несе в собі інформацію про концентрації спирту в крові людини. Згідно інструкції до Drager Alcotest 6820, яка є загальнодоступною у мережі Інтернет, діапазон вимірювання приладу: - масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі - від 0 до 3 мг/л; масова концентрація алкоголю в крові - від 0 до 6 ‰. Тобто прилад в залежності від налаштування видає показники масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, одиницею виміру у цьому випадку є мг/л, або масової концентрації алкоголю в крові, одиницею виміру у цьому випадку є проміле - ‰.

Згідно роздруківки результату проходження ОСОБА_1 алкотеста від 04 вересня 2025 року за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820, його показник становив 0,29 ‰, що свідчить про вимірювання саме показника алкоголю у крові, який перевищує максимально допустимий показник згідно наведених вимог Інструкції. Такі результати огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не заперечував, з ними погодився, пройти огляд у закладі охорони здоров`я бажання не виявив.

Тобто належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи захисниці про необхідність застосування Віденської Конвенції щодо показника алкоголю, його перерахунку не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за результатами огляду у ОСОБА_1 виявлено 0,29 ‰ алкоголю у крові, а пунктом 7 розділу 2 Інструкції № 1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

У статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року (конвенція ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 квітня 1974 року), міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У будь-якому випадку максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Водій транспортного засобу повинен уникати будь-яких дій, що не пов`язані з водінням.

Вказана норма Конвенції не встановлює мінімального допустимого за національним законодавством рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень. При цьому, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, що й має місце в Україні, де встановлено дозволений показник рівня алкоголю у крові - 0,2 проміле.

Також суд не приймає доводи про те, що працівники поліції не роз`яснювали ОСОБА_1 його права, оскільки спростовується особистим підписом цієї особи у протоколі про адміністративне правопорушення щодо роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Між тим, у справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджений правомірно проведеним оглядом на стан сп`яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Також суд не приймає посилання на те, що огляд на стан сп`яніння був проведений більш, як через 6 місяців з дати останнього калібрування, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 цього ж Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і він становить один рік.

У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager «Alcotest 6820». На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.

Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Матеріали справи, а саме, результати тестування на алкоголь, містять відомості щодо приладу та дати калібрування приладу, а саме: 15 листопада 2024 року, а отже, на дату проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням 04 вересня 2025 року, термін повірки та калібрування даного приладу не закінчився.

Відповідно до п. 5 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

З відеозапису не вбачається, що на місці зупинки під час проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 висловлював недовіру до приладу «Драгер» чи зазначав про недотримання інтервалів калібрування, чи вимагав пред`явити йому свідоцтва про повірку технічного засобу або ж з цих підстав не погоджувався з результатами огляду на стан сп`яніння та просив доставити його в лікарню для повторного огляду лікарем.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, останній не спростував обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду.

Тому він підлягає адміністративній відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штраф в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того згідно зі ст. 40-1 та Закону України «Про судовий збір» з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

За такого, керуючись ст.ст. 266, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривен (штраф перераховувати - номер рахунку UA438999980313010149000014001, Миколаїв, ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ 37992030, КЕКД 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір за розгляд справи на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривен 60 копійок (перераховувати ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України ЕАП, рахунок UA90899980313111256000026001, код класифікації доходів 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районний суд Миколаївської області.

Суддя Р.В. Козаченко