Decision № 136772995, 20.05.2026, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Єдиний унікальний номер 205/3830/26

Номер провадження2/205/3590/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Грони Д. С.;

за участі секретаря судового засідання Швидкої К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек» в якому просив стягнути з відповідача вартість проїзду в сумі 20,00 грн на підставі проїзного квитка «Автобус» Міністерства інфраструктури України серія АТСТ № 133401, та моральну шкоду в розмірі 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він має статус ветерана органів внутрішніх справ, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 18.01.2006.

12.01.2026 о 16 год 05 хв у місті Дніпрі позивач користувався автобусним маршрутом загального користування № 101 А, державний номерний знак НОМЕР_2 , від зупинки «Центральний універмаг», що розташований по проспекту Дмитра Яворницького. При посадці в багатомісний автобус, позивач пред`явив водію посвідчення ветерана органів внутрішніх справ, яке надає йому право на безкоштовний проїзд, але водій відмовив позивачу у пільговому проїзді, у зв`язку з тим, що пільга діє з 10:00 год до 15:00. Доводи позивача про те, що в автобусах загального користування кількість місць не обмежена, водієм була відхилена, тому позивач був змушений оплатити проїзд. На підтвердження оплати, водій надав позивачу квиток «Автобус» Міністерства інфраструктури України серія АТСТ № 133401, вартістю 20,00 грн. На зворотному боці квитка був зазначений перевізник: ТОВ ВКФ «Ігрек», ЄДРПОУ 20227697, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд. 11.

13.01.2026 позивач звернувся до управління державного нагляду у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті. 23.01.2026 позивач отримав відповідь № 242/26.1/23-26, в якій його повідомлено про здійснення відповідачем службового розслідування по вказаному факту, водій автобусу заперечував факт пред`явлення будь-ким із пасажирів посвідчення ветерана органів внутрішніх справ.

Також позивач вважає, що незаконним діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 700 грн.

30.03.2026 ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07.04.2026 на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи буз його участі, на позові позивач наполягав.

21.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не визнав позов, вказав, що згідно з проведеною відповідачем перевірки, квиток № НОМЕР_3 був виданий та списаний 25.12.2025 та не міг бути придбаний позивачем 12.01.2026, автобусний квиток не містить інформації щодо дати його видачі та автобусного маршруту, вказаний квиток не може свідчити про відмову у пільговому проїзді, оскільки такий квиток не дає змогу з`ясувати ким, коли та за яких обставин був отриманий. Також відповідач вказує, що позивачем не доведено пред`явлення відповідного посвідчення водію, що надавало б йому право пільгового проїзду. Крім того, відповідач посилається на ч. 4 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» відповідно до якого пільги на проїзд надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному КМУ. З урахуванням наведеного просив у позові відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Ігрек» також надала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач є ветераном органів внутрішніх справ, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 від 18 січня 2006 року. Відповідно він має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів органів внутрішніх справ.

12.01.2026 приблизно о 16:05 год позивач користувався маршрутним автобусом № 101 «А» державними номерним знаком НОМЕР_4 в м. Дніпрі. Водій відмовив позивачу у пільговому проїзді мотивуючи свою відмову тим, що діє обмеження після 15:00 у користуванні пільговим проїздом. У зв`язку з цим позивач придбав квиток серії АТСТ №133401 на міський автобус вартістю 20 грн.

13.01.2026 позивач звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області зі скаргою на дії автоперевізника (відповідача) в особі водія автотранспортного засобу та застосування до нього мір впливу.

В якості відповіді позивач додав до позовної заяви лист № 242/26.1/23-26 від 23.01.2026 про розгляд звернення Управлінням державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області. В цьому листі вказано, що 12.01.2026 автобус маршрут № 101А державний номерний знак НОМЕР_4 відповідно до GPS-трекера рухався в напрямку вокзалу о 15:50, в напрямку ж/м Тополя о 16:37 (можуть бути невеликі відхилення під час повітряної тривоги). Відповідно до пояснювальної записки водія, жоден з пасажирів не надавав ніяких посвідчень, підтверджуючих права на пільговий проїзд. За проїзд сплачували всі пасажири.

13.01.2026 позивач також письмово звернувся до відповідача зі скаргою на дії водія, проте відповіді не отримав.

З відповіді Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради № М-24/0-1/09-25 від 10.02.2025 судом встановлено, що перевезення пасажирів пільгових категорій здійснюється щоденно до 10:00 та після 15:00 згідно з відсотковим показником компенсаційних місць, який не перевищує 10% від місць для сидіння за один рейс, в інший час перевезення здійснюється в необмеженій кількості.

Відповідачем надано виписку з Книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю № 7000707826Г/1, в якій відображені дані щодо господарської одиниці Volvo державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ ВКФ «Ігрек». З Журналу обліку розрахункових квитанцій та руху готівки вбачається, що квитки № НОМЕР_5 були списані 25.12.2025. Проте суд зазначає, що інформація в наданій копії Журналу містить сліди виправлення в графі 3 щодо початкового номеру квитків та не містить інформацію про серію квитків. Отже суд до цієї виписки ставиться критично та не бере її до уваги.

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Правовий статус ветеранів органів внутрішніх справ закріплений у Законі України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Згідно з п. 11 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ветеранам органів внутрішніх справ надаються пільги, зокрема, безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах України.

Згідно з нормами ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Аналогічні вимоги викладені в п. 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, згідно яких, окрім іншого, автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів, здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

За змістом частини 2 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

За змістом п. 2 ст. 49 Закону, договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Статтею 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Суд також зауважує, що посилання відповідача на ч. 4 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» щодо рівня сукупного доходу сім`ї позивача в даному разі є недоречним, оскільки водієм було вказано іншу причину відмови в пільговому проїзді, а саме: час доби, який на думку працівника відповідача не дозволяв скористатися такою пільгою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач мав право на безоплатний проїзд. Разом з тим, відповідачу як автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом (стаття 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Так, відповідно до п. 6 Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція - замовлення, квитанція - зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер). Питання відсутності дати на проїзному квитку не суперечить пункту 6 зазначеної постанови та більш того питання оформлення розрахункового документу належить виконавцю послуги.

Згідно з нормами ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист прав споживачів», за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. В силу абзацу 2 ч. 3 вказаної статті, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином відмова відповідача у наданні пільгового проїзду позивачу є протиправною поведінкою, що встановлено судом у цій справі, у зв`язку з чим позивачеві завдано моральних страждань, які полягали в приниженні його статусу як ветерана органів внутрішніх справ. Такі обставини вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема, звернення до відповідної служби щодо перевірки дій водія відповідача та звернення за захистом свого порушеного права на пільговий проїзд до суду.

Суд вважає доведеним, що у зв`язку з протиправними діями відповідача, які полягали у відмові позивачу в пільговому проїзді та безпідставній оплаті проїзду у розмірі 20,00 грн, тобто порушенні наданих позивачу державою пільг, позивач дійсно зазнав моральних страждань.

З урахуванням тяжкості спричинених позивачу моральних страждань, вимог розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 700,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 13, 76-78, 81, 263, 264, 265, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек» щодо відмови ОСОБА_1 в пільговому проїзді на маршруті №101 «А» у м. Дніпрі, що сталося 12.01.2026.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек»», ЄДРПОУ 20227697 на користь ОСОБА_1 вартість проїзду у сумі 20,00 (двадцять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек»», ЄДРПОУ 20227697 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 700,00 (сімсот) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек»», ЄДРПОУ 20227697 на користь держави судовий збір в сумі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ігрек»», ЄДРПОУ 20227697, адреса: вул. Олександра Кошиця, буд. 11, м. Дніпро.

Суддя Денис ГРОНА