Decision № 136755367, 22.05.2026, Zavodskyi District Court of Zaporizhzhia City

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5579/25

Провадження № 2/332/587/26

Заочне рішення

Іменем України

22 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.05.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9773373, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6 600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком до 10.05.2025, процентна ставка фіксована, стандартна процентна ставка 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти, а відповідач, в свою чергу, належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду, 17.10.2025, утворилась заборгованість на загальну суму 13 303,20 грн, що складається з наступного: 6 600,0 грн заборгованість по тілу кредиту; 6 703,20 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Позивач, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та умови кредитного договору, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 13 303,20 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити, не заперечують щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності. Крім того, про розгляд справи останній повідомлявся шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, адже адреса його зареєстрованого місця проживання розташована у м. Василівка Василівського району Запорізької області, що наразі є тимчасово окупованою територією України, листування з якою не ведеться. Повідомлення про судові засідання розміщувалися в порядку, передбаченому п. 19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.05.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9773373, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6 600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком до 10.05.2025, процентна ставка фіксована, стандартна процентна ставка 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (а.с. 25-27).

Договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Відповідач був ідентифікований ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, згідно довідки (а.с. 19).

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти, що підтверджується інформацією ТОВ «Макс Кредит» (а.с. 15-17) та інформацією з АТ «Приват Банк», що надійшла на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 29.10.2025 (а.с. 73-74).

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду, 17.10.2025, утворилась заборгованість на загальну суму 13 303,20 грн, що складається з наступного: 6 600,0 грн заборгованість по тілу кредиту; 6 703,20 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 37).

25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, від повідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13 303,20 грн. Факт переходу прав вимог за кредитним договором, що зазначений в Реєстрі Боржників, до позивача підтверджується актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (а.с. 41-48).

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивачане надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закон), електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону).

Наведене знаходить своє підтвердження у постанові Верховного Суду по справі № 524/5556/19 від 12.01.2021.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, що висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 (справа № 6-979цс15), боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку товариству не повернуті, що свідчить про порушення його прав, тому суд дійшов висновків про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості в загальному розмірі 13 303,20 грн.

Щодо правничої допомоги, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат надані наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між ТОВ «ФК «Ейс» та АБ «Соломко та партнери»; копія протоколу погодження вартості послуг; копія додаткової угоди до договору від 20.08.2025; копія акта прийому-передачі послуг від 01.10.2025 на суму 7 000,00 грн.; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Соломкою О.В.; копія довіреності від 11.08.2025.

Відповідач не подав жодних заперечень з приводу неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу, а суд, в свою чергу, не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Вказане узгоджується з правової позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 13.03.2025 в рамках справи № 275/150/22.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцерозташування: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310-а, ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9773373 від 15.05.2024 в розмірі 13 303,20 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.С. Яцун