Court ruling № 136752640, 22.05.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2026 рокуСправа №160/20879/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Головного управління Національної гвардії України про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України у справі №160/20879/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №160/20879/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у прийнятті рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за заявами позивача від 21.07.2024, від 05.03.2025 та від 05.06.2025 у зв`язку з необґрунтованим поверненням документів на доопрацювання. Зобов`язано Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з 60% втрати професійної працездатності, встановленої свідоцтвом про хворобу №530-с/НГУ від 3 жовтня 2023 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 зазначене рішення залишено без змін.

29.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» від Головного управління Національної гвардії України надійшла заява про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України, в якій заявник просить суд:

роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №160/20879/25, а саме на яку дату позивачу Дніпропетровським окружним адміністративним судом вперше встановлено отримання непрацездатність; який розмір прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, який потрібно враховувати під час призначення одноразової грошової допомоги; та чи потрібно враховувати раніше виплачені суми згідно з абзацу 2 Порядку 975 під час призначення одноразової допомоги у зв`язку з 60% втрати професійної працездатності позивачем.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №672Д від 29.04.2026 у зв`язку з призначенням судді Кальника В.В. суддею іншого суду, призначено повторний автоматизований розподіл заяви по справі №160/20879/25 між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про роз`яснення судового рішення у справі №160/20879/25 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 12.05.2026 заяву Головного управління Національної гвардії України про роз`яснення судового рішення у справі №160/20879/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану представником відповідача заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Суд зазначає, що станом на час постановлення цієї ухвали рішення суду від 15.09.2025 у справі №160/20879/25 набрало законної сили відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вказаного рішення видано виконавчі листи.

Згідно з ч. 1 ст. 246 КАС України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Відповідно до ч. 4 ст. 246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Частиною 5 вказаної статті Кодексу встановлено, що у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, згідно з якими, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Завершальною стадією судового провадження є виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.

Метою ж роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність. У такий спосіб змінюється форма викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд не може вносити будь-які зміни в нього. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають, а текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Так, звертаючись до суду із заявою про роз`яснення судового рішення відповідач просив суд роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №160/20879/25, а саме на яку дату позивачу Дніпропетровським окружним адміністративним судом вперше встановлено отримання непрацездатності; який розмір прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, який потрібно враховувати під час призначення одноразової грошової допомоги; та чи потрібно враховувати раніше виплачені суми згідно з абзацу 2 Порядку 975 під час призначення одноразової допомоги у зв`язку з 60% втрати професійної працездатності позивачем.

Суд зазначає, що мотиви, з яких суд ухвалив рішення від 15.09.2025 у справі №160/20879/25, детально в ньому викладені, як і резолютивна частина.

Таким чином, зазначене рішення є цілком обґрунтованим та зрозумілим, а зміст резолютивної частини судового рішення, повністю розкрито змістом його мотивувальної частини.

За таких умов підстави для роз`яснення рішення суду від 15.09.2025 у справі №160/20879/25 у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Головного управління Національної гвардії України про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України у справі №160/20879/25 задоволенню не підлягає.

Поряд із цим, суд зазначає, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Національної гвардії України про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України у справі №160/20879/25.

Ухвала набирає законної сили 22.05.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала складена 22.05.2026.

Суддя Н.В. Кучугурна