Court ruling № 136748830, 22.05.2026, Osnovianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Chervonozavodskyi District Court of Kharkiv City)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/5899/26

№ провадження 1-кс/646/1098/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

слідчої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового засідання:

прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 ,

підозрюваний ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170030003979 від 11.11.2024 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби під час мобілізації, на посаді курсанта 4 навчального взводу 2 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Основ`янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170030003979 від 11.11.2024 стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

В обгрунтування клопотання старший слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 зазначив, що СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170030003979 від 11.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 05 лютого 2024 року ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта 4 навчального взводу 2 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог статей 65, 68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статей 1, 2 та 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статей 11, 16 та 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_4 , у порушення вказаних вище нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитись від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, 25.03.2024, тобто в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась у АДРЕСА_2 , та незаконно постійно перебував поза межами місця проходження служби, проводячи час на власний розсуд.

Окрім того, 04.06.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 було доставлено до розташування військової частини НОМЕР_2 , де останнього на підставі бойвого розпорядження Головнокомандувача ЗСУ № 21320 від 04.06.2025, наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 126 від 04.06.2025 зараховано до тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 158 від 06.07.2025 ОСОБА_4 призначено на посаду командира групи 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог статей 65, 68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статей 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_4 , у порушення вказаних вище нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитись від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, 28.01.2026, тобто в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалась у населеному пункті АДРЕСА_3 , та незаконно постійно перебував поза межами місця проходження служби, проводячи час на власний розсуд.

21.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

Як зазначив старший слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 05.02.2024 про зарахування ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 ; матеріалами службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; витягом з наказу № 126 від 04.06.2025 про доставку ОСОБА_4 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 до розташування військової частини НОМЕР_2 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 158 від 06.07.2025 про зарахування ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_2 ; матеріалами службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцем ОСОБА_4 ; рапортом оперуповноваженого 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НП України ОСОБА_9 , про встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та іншими доказами у їх сукупності.

На переконання органу досудового розслідування, існують достатні підстави уважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1) та 3 ) частини першої статті 177 Кримінального кодексу України.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, що є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що з огляду на тяжкість можливого покарання, може спонукати підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування або суду.

Окрім того, ураховуючи введення на території України воєнного стану, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, а також активні бойові дії на території міста Харкова та Харківської області, ОСОБА_4 може втекти до іншого міста, насленого пункту, чи за межі країни.

Про наявність ризику, передбаченого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, свідчить те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі з високою імовірністю може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни або спотворення їх показань на стадії досудового розслідування.

Ураховуючи викладене вище, старший слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб.

У судовому засіданні 22 травня 2026 року прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, а також доводи, якими воно обґрунтоване.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення зазначеного клопотання; зазначив суду, що ризиків, визначених пунктами 1) та 3) частини першої статті 177 Кримінального кодексу України, не існує, просив суд урахувати, що підозрюваний є учасником бойових дій і не мав наміру ухилитися від військового обов`язку, а лише хотів проходити військову службу у іншій військовій частині, з метою чого звернувся на Гарячу лінію військової частини; у разі задоволення клопотання просив суд визначити помірний розмір застави.

Слідча суддя, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та додатки до нього, заслухавши думки учасників судового засідання, дійшла такого висновку.

СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170030003979 від 11.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, за фактичних обставин, викладених у клопотанні старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 21 травня 2026 року, ОСОБА_4 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 62024170030003979 від 11 листопада 2024 року, 21 травня 2026 року о 17:25 годині був затриманий уповноваженою особою СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області у порядку статті 208 Кримінального кодексу України.

Про відповідну підозру ОСОБА_4 був повідомлений 21 травня 2026 року.

Слідчою суддею оцінено на предмет обґрунтованості підозри усі надані докази, зокрема,повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 05.02.2024 про зарахування ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 ; матеріали службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; витяг з наказу № 126 від 04.06.2025 про доставку ОСОБА_4 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 до розташування військової частини НОМЕР_2 ; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 158 від 06.07.2025 про зарахування ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_2 ; матеріали службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцем ОСОБА_4 ; рапорт оперуповноваженого 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НП України ОСОБА_9 , про встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та інші доказази у їх сукупності.

Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодекс України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено у статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно із частиною першою статті 194 Кримінального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, що у відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років.

Тому, суд уважає обґрунтованими доводи старшого слідчого, що тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування його від органу досудового розслідування. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Як зазначено у пункті 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» § 58).

Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_4 не одружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків, стійких факторів соціального контролю.

Ураховуючи тяжкість підозри, слідча суддя доходить висновку, що існує обгрунтований ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду.

Слідча суддя також погоджується з доводами сторони обвинувачення стосовно того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки більшість свідків є військовослужбовцями та разом з підозрюваним проходили службу в одній військовій частині, що свідчить про існування ризику, передбаченого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5) частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Суд ураховує наданий стороною захисту доказ в підтвердження статусу підозрюваного як учасника бойових дій та критично оцінює докази - копії «скриншотів» витягу з ймовірного листування невідомих осіб, що надані в підтвердження наміру підозрюваного продовжувати військову службу, проте на рішення щодо застосування стосовно нього менш суворого запобіжного заходу не можуть вплинути, оскільки вимоги закону щодо застосування в даному випадку лише запобіжного заходу у виді тримання під вартою є імперативними.

Ураховуючи наведені обставини та зважаючи на те, що старшим слідчим СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1) та 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя дійшла висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, які повинні рахуватись з моменту його фактичного затримання, тобто з 17:25 години 21 травня 2026 року.

Відповідно до частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частинами першою та пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено у частині четвертій статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також особу підозрюваного, слідча суддя уважає за необхідне встановити йому заставу, у розмірі визначеному пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, а саме - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400,00 гривень.

Саме такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 181, 183, 188, 189, 190, 193 Кримінального процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170030003979 від 11.11.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Лозова Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 17:24 години 19 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Лозова Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , суму застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно із ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 22 травня 2026 року у справі № 646/5899/26 (провадження № 1-кп/646/1098/2026) стосовно ОСОБА_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про своє місце проживання та засоби зв`язку;

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин

вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1