Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/6309/26
н/п 2-з/953/33/26
УХВАЛА
"20" травня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Зуба Г.А.
при секретарі Кулікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Слизовської Марини Юріївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Слизовської Марини Юріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, літера 2А, офіс 602, ел. пошта: info@debt-force.com.ua), треті особи: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд. 42, офіс 329, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла вказана позовна заява, в якій представник позивача - адвокат Слизовська М.Ю. просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 12.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (номер свідоцтва: 8679), зареєстрований в реєстрі за № 537, про стягнення зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 16069, 24 грн.
Ухвалою судді від 20.05.2026 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
До суду разом з позовною заявою представником позивачки - адвокатом Слизовською М.Ю. було заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому остання просить прийняти заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № НОМЕР_2, здійснюваним на підставі виконавчого напису, вчиненого 12.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 537, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 16069, 24 гривень до набрання законної сили рішенням по справі про визнання зазначеного вище виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову представник позивачки вказує те, що позивач ОСОБА_1 не визнає борг за виконавчим написом нотаріуса, оскільки кредитний договір №630168462 від 02.07.2014, з посиланням на який вчинено виконавчий напис № 537 від 12.01.2021, не укладала. Крім того, оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом ЖМНО Горай О.С. з грубим порушенням положень чинного законодавства України. Більше того, виконавчий напис, який наразі оскаржується ОСОБА_1 в судовому порядку, пред`явлений стягувачем до примусового виконання. Приватним виконавцем Малковою М.В. 08.02.2021 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3, яке наразі перебуває на стадії виконання. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлена існуванням реальної та безпосередньої загрози фактичного виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса шляхом примусового стягнення коштів із заробітної плати позивача. Позивач ОСОБА_1 офіційно працевлаштована у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Харківський ливарно-механічний завод». Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 винесено постанову від 08.05.2026 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої постановлено звернути стягнення на доходи ОСОБА_1 , яка отримує дохід у ТОВ «Харківський ливарно-механічний завод». При цьому зазначена постанова була направлена приватним виконавцем Малковою М.В. роботодавцю позивача та 15.05.2026 року надійшла за місцем роботи позивача. Таким чином, на момент звернення до суду загроза порушення прав позивача є не припущенням, а реальною та такою, що вже розпочала реалізовуватися, оскільки роботодавець після отримання постанови виконавця зобов`язаний здійснювати відрахування із заробітної плати боржника та перераховувати кошти стягувачу.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до фактичного виконання оскаржуваного виконавчого напису до моменту розгляду справи по суті, подальшого утримання коштів із заробітної плати позивача та істотно ускладнить або зробить неможливим ефективний захист прав ОСОБА_1 і відновлення становища, яке існувало до порушення прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
За загальним правилом, визначеним частиною 2 статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання,
Перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19, який в силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з цим в постанові про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 08.02.2021 зазначено адресу: АДРЕСА_3 , що є місцем виконання виконавчого напису.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Отже, зазначений вид забезпечення позову передбачений цивільно -процесуальним законодавством при оспорюванні виконавчого напису нотаріуса.
За змістом роз`яснень, які містяться а п.4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, оскільки позивачка має намір оспорювати виконавчий напис нотаріуса за реєстр. №537, вчинений 12.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 16069, 24 грн., то суд вважає, що обраний захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення є співмірним з заявленими позовними вимогами, оскільки виконання вказаного виконавчого напису може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Слизовської Марини Юріївни про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № НОМЕР_4, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» коштів у розмірі 16069, 24 грн. на підставі виконавчого напису, вчиненого 12.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстровим номером 537.
Ухвала може бути оскаржена в Харківського апеляційний суд протягом 15 діб.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три роки.
Повний текс ухвали виготовлено 20 травня 2026 року.
Суддя Г.А. ЗУБ
The court decision No. 136748521, Kyivskyi District Court of Kharkiv City was adopted on 20.05.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 953/6309/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: