Court ruling № 136742713, 21.05.2026, Zavodskyi District Court of Mykolaiv City

Справа № 487/3408/26

Провадження № 1-кс/487/2095/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026152020000017 від 02.04.2026за ознаками кримінального провадження, передбаченою ч. 3 ст. 368 КК України про накладення арешту на вилучене майно,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням, у якому просив накласти арешт на майно вилучене в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , а саме: предмет зовні схожий на купюру номіналом 500 гривень, яку упаковано до сейф-пакету №CRI 1228737; мобільний телефон марки Айфон, який при просвічуванні його корпусу ультрафіолетовим ліхтариком, мав нашарування невідомої речовини, який упаковано до сейф-пакету №WAR1373656; штани синього кольору в яких був одягнений ОСОБА_4 , які упаковано до сейф-пакету №PSP 3195211; медичну рубашку в яку був одягнений ОСОБА_4 при просвічуванні якої ультрафіолетовим ліхтариком, виявлено нашарування невідомої речовини, яку упаковано до сейф-пакету № PSP3195210.

Клопотання мотивоване тим, що вилучені в ході проведення вищезазначеного обшуку речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 до судового засідання не з`явились, надали до суду заяву, у якій просили розглядати клопотання без їх участі, проти задоволення клопотання не заперечували.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими прокурор мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

У провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026152020000017 від 02.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що 23.03.2026 року, близько 11 години, ОСОБА_6 , прибув до КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради на прийом до лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_4 , з метою отримання направлення на МРТ (магнітно-резонансна томографія). Вказане направлення було необхідне ОСОБА_6 для повторного проходження військово-лікарської комісії та проходження Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в м. Миколаєві.

У цей час у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за невчинення ним дій з використанням його службового становища як лікаря ортопеда-травматолога та члена постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради, поєднаного з вимаганням такої неправомірної вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , у ході особистого спілкування під час прийому повідомив ОСОБА_6 , що встановленого йому діагнозу, а також того факту, що останній пересувається за допомогою милиць недостатньо для визнання його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку при повторному проходженні військово-лікарської комісії. Натомість, йому необхідно після проходження Експертної команди з повсякденного функціонування особи зайти до нього зі своїми документами, які підтверджують описову частину діагнозу травми, яку він отримав під час проходження військової служби, та крім іншого, потрібно буде надати грошові кошти у сумі до 1000 доларів США за безперешкодне проходження військово-лікарської комісії із визнанням останнього непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 14.04.2026, ОСОБА_4 у ході особистого спілкування з ОСОБА_6 на запитання останнього щодо точної суми коштів, яку йому необхідно надати, показав останньому аркуш паперу, на якому була написана сума в 300 доларів США. Після чого, 14.04.2026 ОСОБА_4 у ході особистого спілкування на запитання ОСОБА_6 щодо того за яким курсом обміну рахувати в гривнях необхідну суму коштів, повідомив, що це буде 13000 гривень.

Так, 06.05.2026, приблизно об 11 год 30 хв, ОСОБА_4 , закінчуючи доведення свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди за неперешкоджання у проходженні військово-лікарської комісії і визнання ОСОБА_6 непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, до кінця, використовуючи своє службове становище, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи у кабінеті на вхідних дверях якого наявна табличка з написом «Ординаторська», який розташований на 2-му поверсі адміністративної будівлі КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради за адресою: Миколаївська обл., смт Березанка, вул. Медична, 6, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 13 000 гривень, які поклав до лівої кишені свої штанів.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миколаєва, Миколаївської області, громадянин України, маючий вищу освіту, працюючий на посаді лікаря ортопеда-травматолога КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Так, 06.05.2026 року останнього було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

У зв?язку із вищевикладеним, було проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на купюру номіналом 500 гривень, яку упаковано до сейф-пакету №CRI 1228737; мобільний телефон марки Айфон, який при просвічуванні його корпусу ультрафіолетовим ліхтариком, мав нашарування невідомої речовини, який упаковано до сейф-пакету №WAR1373656; штани синього кольору в яких був одягнений ОСОБА_4 , які упаковано до сейф-пакету №PSP 3195211; медичну рубашку в яку був одягнений ОСОБА_4 при просвічуванні якої ультрафіолетовим ліхтариком, виявлено нашарування невідомої речовини, яку упаковано до сейф-пакету № PSP3195210.

Частиною 7 статті 237 КПК України передбачено, що вилучені під час огляду речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки використане як засоби, знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випаду, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Вищевказані речі, вилучені в ході проведення вищевказаного ообшуку, мають доказове значення у кримінальному провадженні, згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, викладені у клопотанні, а також те, що вилучене майно може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження, уникнення спотворення предмету кримінального правопорушення та подальшого проведення слідчих дій, є всі підстави для арешту вказаного майна з метою його збереження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаних у клопотанні речей.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 42026152020000017 від 02.04.2026арешт на майно вилучене в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , а саме: предмет зовні схожий на купюру номіналом 500 гривень, яку упаковано до сейф-пакету №CRI 1228737; мобільний телефон марки Айфон, який при просвічуванні його корпусу ультрафіолетовим ліхтариком, мав нашарування невідомої речовини, який упаковано до сейф-пакету №WAR1373656; штани синього кольору в яких був одягнений ОСОБА_4 , які упаковано до сейф-пакету №PSP 3195211; медичну рубашку в яку був одягнений ОСОБА_4 при просвічуванні якої ультрафіолетовим ліхтариком, виявлено нашарування невідомої речовини, яку упаковано до сейф-пакету № PSP3195210.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1