Decision № 136718821, 20.05.2026, Kalynopil District Court of Cherkasy Oblast (until 25.04.2025 - Katerynopil District Court of Cherkasy Oblast)

Справа № 698/272/26

Провадження № 2/698/319/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 травня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальнітю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» через свого представника Хлопкової М.С. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 188032 від 16.06.2025 року у розмірі 10671,70 грн., з яких 6445,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3725,70 грн. заборгованість за відсотками, 501,00 грн. заборгованість за комісією, а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.06.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 188032 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з пунктом 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6945,00 грн. та надається не пізніше наступного дня після укладення договору в такому порядку: у розмірі 5000,40 грн. шляхом зарахування на рахунок (платіжну картку) позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини договору.

Отже, після вчинення відповідачкою відповідних дій 16.06.2025 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» ініціювало переказ коштів згідно з умовами договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом прийняття відповідачкою пропозиції кредитодавця. Всупереч умовам договору відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 11871,70 грн., яка складається з: 6445,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3725,70 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість за комісією, 1200,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). При цьому позивач звертає увагу на те, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 10671,70 грн..

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 188032 від 16.06.2025 року.

Ухвалою суду від 31.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Банка-емітента АТ КБ «ПриватБанк» докази.

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи належним чино, відзив на позовну заяву не подала, у зв`язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

За змістом ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 16.06.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 188032 у формі електронного документа, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора b720c734.

У пунктах 2.2.1-2.9.1 договору сторони погодили, що сума (загальний розмір) кредиту становить 6945,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини; проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Комісія за надання кредиту складає 1944,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено пунктом 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Загальний строк кредитування за договором складає 84 днів з 16.06.2025 року по 08.09.2025 року. Денна процентна ставка складає 0,9730% /день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 52605,96% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 12621,30 грн.

Додатком до договору про споживчий кредит № 188032 є графік платежів за кредитним договором, що відображає порядок погашення заборгованості та загальну вартість кредиту, з якого вбачається, що станом на 08.09.2025 року кількість днів у розрахунковому періоді становить 14 днів, сума кредиту за договором 6945,00 грн., проценти за користування кредитом 3725,70 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості 6,00 грн., комісія за надання кредиту 1944,60 грн., реальна річна процентна ставка 52605,96 %, загальна вартість кредиту становить 12621,30 грн..

Згідно довідки від 16.01.2026 року № 206/16-01, видану ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», 16.06.2025 року здійснено операцію про перерахування 5000,40 грн. на картку № НОМЕР_2 . Призначення платежу: видача кредиту №188032 від 16.06.2025 року.

Згідно картки обліку виконання договору 188032, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 11871,70 грн., з яких 6445,00 грн. - тіло, 3725,70 гривень - відсотки, 1200,00 грн. пеня, 501,00 гривень - комісія.

Згідно виписки з особового рахунка за договором про споживчий кредит №188032 від 16.06.2025 року, складеної директором ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 року становить 11871,70 грн., з яких 6445,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3725,70 гривень заборгованість за процентами, 1200,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями, 501,00 гривень заборгованість по комісії.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0/7-260406/81475-БТ від 14.04.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . До вказаного листа додано виписку по вказаному рахунку за період 16.06.2025 року 21.06.2025 року, із даних якої убачається, що 16.06.2025 року на картку № НОМЕР_3 зараховано 5000,40 грн..

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №10102025, за умовами якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступив, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняв право грошової вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників.

На підтвердження переходу права вимоги до відповідачки позивач надав Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 року до позивача перейшло право вимоги за Договором № 188032 від 16.06.2025 року в сумі 11871,70 грн., з яких: 6445,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3725,70 грн. - заборгованість по відсоткам, 501,00 грн. - заборгованість по комісії, 1200,00 грн. заборгованість по штрафах.

Так, за умовами кредитного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 6945,00 грн. в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у розмірі 1944,60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5000,40 грн. шляхом перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_3 , підтверджений належним доказом, а саме листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0/7-260406/81475-БТ від 14.04.2026 року.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 6945,00 грн., які в добровільному порядку відповідачкою повернуті лише частково на суму 500,00 грн., а тому решта коштів у розмірі 6445,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», яке набуло право вимоги.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідачки процентів у розмірі 3725,70 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви нарахування процентів за період з 16.06.2025 року по 08.09.2025 року проводилось за процентною ставкою, яка не перевищує визначений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки 1%, тому суд вважає, що позивачем при нарахуванні відсотків за користування кредитними коштами за вказаний період не порушено вимог Закону України «По споживче кредитування».

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути проценти за кредитним договором № 188032 від 16.06.2025 року у розмірі 3725,70 грн..

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачкою належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» засновані на законі та умовах укладеного договору про споживчий кредит, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за договором про споживчий кредит № 188032 від 16.06.2025 року у розмірі 10671,70 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 6445,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 3725,70 грн., заборгованості по комісії 501,00 грн..

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн,, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 36829 від 26.03.2026 року, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн..

Що стосується стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача надав до суду копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткову угоду № 25771398209 до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026 року.

З наданих позивачем документів убачається, що вартість наданих послуг становить 7000,00 грн. та включає: складання позовної заяви 5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржниці 1000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500,00 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржниці 500,00 грн..

Проаналізувавши опис наданих послуг, зазначені у акті прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026 року, суд вважає, що такий вид правових послуг, як вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржниці - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 3500,00 грн..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальнітю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд, 34, офіс 333) заборгованість за договором про споживчий кредит № 188032 від 16.06.2025 року у розмірі 10671 (десять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 70 (сімдесят) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд, 34, офіс 333) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко