Decision № 136713413, 08.05.2026, Boryspil City and District Court of Kyiv Oblast

Провадження №2/359/3939/26

Справа №359/5008/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М .

за участю

представника позивача Овсія Д.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради, треті особи: Друга Бориспільська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідія Євгенівна про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини та визначення місця відкриття спадщини

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій він просить суд встановити додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити місце відкриття спадщини ОСОБА_2 с. Глибоке, Бориспільський район, Київська область, Україна

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача, ОСОБА_3 . Його спадкоємцями є: дочка ОСОБА_4 ; син ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 . Спадкоємці мають право на спадкування майна, а саме земельна ділянка (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Глибоке», розміром 2,4 га., в рівних частках (1/3 частки).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача, ОСОБА_2 після його смерті спадкова справа не заводилась. 06.03.2026 року позивач звернулась до Приватного нотаріуса, однак ним було відмовлено у відкритті спадкової справи оскільки позивач не подала заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. В обґрунтування зазначає, що в кінці лютого 2026 року вона отримала лист від дядька, в якому він повідомляв, що батько позивача до своєї смерті прийняв спадщину після смерті свого батька (дідуся позивача ОСОБА_3 ) та надав документи на відповідну земельну ділянку, так як дізналась про існування спадкової маси.

ОСОБА_1 зазначає, що після смерті батька, була емоційно спустошена та вважала, що спадкове майно у нього відсутнє. Вважає, що термін для подачі заяви про прийняття спадщини пропущений з досить поважної причини: відсутність обізнаності про існування будь-якого спадкового майна, повномасштабне вторгнення росіян оскільки російською федерацією з лютого 2022 року до теперішнього часу здійснювались періодичні масовані ракетні обстріли території України та міста Київ та Київську область, де мешкає та працює позивач, в зв`язку з чим останнім багато часу проводили в бомбосховищах та укриттях. Відключення світла та нестабільні, в зв`язку з цим, роботи нотаріальних контор також ускладнили звернення Позивача до нотаріуса у строк, визначений законом.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, ОСОБА_2 не мав зареєстрованого місця проживання на час смерті. Як зазначено вище місцезнаходження нерухомого майна (земельної ділянки) є с. Глибоке Бориспільського району Київської області. Відтак, місце відкриття спадщини буде саме місце знаходження нерухомого майна.

Ухвалою судді від 27 березня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

23 квітня 2026 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача та третіх осіб у судове засіданні не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідія Євгенівна та представник Бориспільської міської ради подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , від 17 листопада 2016 року (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_3 спадщину на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Глибоке» 2,4 га. у розмірі 1/3 частки прийняв ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованим у реєстрі за №1-328 від 25.05.2024 (а.с.25).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №84418410 від 06.03.2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , де у графі батько вказана ОСОБА_2 (а.с.15) та копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , в результаті якого ОСОБА_6 , змінила прізвища на ОСОБА_7 (а.с.16).

ОСОБА_1 звернулась до Приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Лілії Євгенівни для відкриття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на майно. Однак, нотаріусом відмовлено у відкритті спадкової справи оскільки позивач не подала заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України (а.с.19).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Враховуючи те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Суд вважає, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з наступних причин.

Враховуючи викладене, зважаючи, що спадщина після смерті ОСОБА_2 на час розгляду справи ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є єдиним шляхом отримання спадкового майна, визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушить прав та інтересів інших осіб, а позивач не могла з поважних причин звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори, врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком в 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що ОСОБА_1 , має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у право ОСОБА_1 , на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.

Згідно з частиною першою та другою статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Пунктом 1.13 глави 10 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що місце відкриття спадщини не може підтверджуватися свідоцтвом про смерть. А відповідно до пункту 1.14 вказаного Порядку, у разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

У судовому засіданні встановлено, що право на земельна ділянка (пай), на частку якої мав ОСОБА_2 , розташоване у с. Глибоке, Бориспільського району, Київської області. При цьому докази, що на момент смерті ОСОБА_2 мав зареєстроване місця проживання за будь-якою адресою матеріали справи не містять.

Оскільки на момент смерті спадкодавця його місце проживання не було зареєстрованим, суд, керуючись частиною другою статті 1221 ЦК України, дійшов висновку, що місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основного нерухомого майна спадкодавця, а саме - село Глибоке, Бориспільського району, Київської області.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 с.Глибоке Бориспільського району, Київської області.

Встановити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 1 місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 травня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.