Court ruling № 136707759, 20.05.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/3554/25

УХВАЛА

20 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення суду.

У подальшому ОСОБА_1 звернувся з заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, яку ухвалою суду від 02.03.2026 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача 17.03.2026 судом прийняті:

1) ухвала в порядку 383 КАС України, якою заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, допущених відповідачем під час виконання рішення суду, задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у застосуванні під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, та обмеження пенсії максимальним розміром всупереч рішенню суду у цій справі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, та без обмеження пенсії максимальним розміром, провести відповідну доплату на його користь за весь час протиправного застосування вказаних обмежень у 2026 році;

- Окрема ухвала в порядку 249 КАС України, якою суд довів до відома Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області факти порушення вимог законодавства, що полягають у невиконанні судового рішення, яке набрало законної сили, та застосуванні нормативно-правового акта, що втратив чинність. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, причин та умов, що їм сприяли, зокрема забезпечити належне виконання судового рішення у цій справі та дотримання вимог закону у подальшій діяльності. Запропонував Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути питання щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності у встановленому законом порядку. Копію Окремої ухвали направив Пенсійному фонду України для відповідного реагування на системні порушення вимог закону підпорядкованим органом. Встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для повідомлення суду про вжиті заходи - 30 календарних днів з дня отримання Окремої ухвали.

16.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла заява та документи, пов`язані з виконанням рішення суду.

Ухвалою від 20.04.2026 зазначену заяву з додатками призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

08.05.2026 судом прийнято ухвалу, у якій суд встановив, що "зі змісту протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.01.2026 ( том 2 а.с. 50, 61 ) встановлено, що з 01.01.2026 відповідач провів перерахунок пенсії, не застосовуючи при цьому коефіцієнти зменшення, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.

Оскільки величина максимального розміру пенсії (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) у 2026 розраховується на рівні 25950 грн. на місяць, пенсія позивача з 01.01.2026 не була обмежена максимальним розміром.

Крім того, з протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025 ( том 2 а.с. 49) вбачається, що підсумок пенсії з надбавками становить 28715,81 грн., пенсія не обмежена максимальним розміром або понижуючими коефіцієнтами, що відповідає рішенню суду.

Докази нарахування доплати за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 в сумі 37205,54 грн. не надані; наданий розрахунок доплати за березень - жовтень 2025.

Отже, відповідачем не надані докази нарахування доплати за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 в сумі 37205,54 грн., про що він зазначає у відповідному листуванні, та не надані докази проведення доплат за час протиправного застосування обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, у 2026 році.

Судом також встановлено, що у межах справи №560/3706/26 розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 щодо протиправності обмеження розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 та зобов`язання відповідача з 01.03.2026 виплачувати пенсію у розмірі 31310,81 грн. без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778.

Отже, з наданих документів вбачається, що відповідачем був застосований понижуючий коефіцієнт, встановлений іншою постановою Кабінету Міністрів України - №1778 від 30.12.2025, внаслідок чого сума до виплати складає з 01.01.2026 27315,82 грн.

Водночас, зазначений порядок обчислення пенсійної виплати з 01.01.2026 не був предметом дослідження та оцінки у межах справи №560/3554/25, натомість є предметом іншого самостійного судового розгляду.

Враховуючи викладене вище, ухвалу суду від 17.03.2026 слід вважати такою, що відповідачем виконана не у повному обсязі"

На підставі вказаного суд прийшов до висновку, що ухвала суду від 17 березня 2026 не була виконана у повному обсязі (не надані докази нарахування доплати за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 в сумі 37205,54 грн.; не надані докази (детальні розрахунки) проведення доплат за час протиправного застосування обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, у 2026 році).

Водночас додатково, з метою ефективного захисту прав позивача суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у строк до 22.05.2026 надати вичерпну інформацію щодо належного виконання ухвали від 17 березня 2026.

11.05.2026 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій зазначає, що суд не вирішив питання прийняття щодо відповідача Окремої ухвали та питання накладення штрафу, що на його думку, є підставою для прийняття додаткового рішення.

Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.

Частинами першою, другою, третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог до судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача, наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, оскільки воно є його невід`ємною складовою.

Інститут додаткового судового рішення (ст. 252 КАС України) застосовується виключно тоді, коли суд не вирішив одну з позовних вимог, не визначив спосіб виконання або не вирішив питання судових витрат, тобто додаткове рішення стосується матеріально-правового спору (суті позову) або фінансових наслідків розгляду (судового збору, витрат на правничу допомогу).

На відміну від позовних вимог, штраф та Окрема ухвала - це заходи процесуального примусу та судового контролю. Вони мають зовсім іншу природу. Суд застосовує їх на власний розсуд, якщо бачить для цього об`єктивні підстави. Це також реакція суду на поведінку суб`єкта, а не спосіб відновлення порушеного права позивача. Штраф та Окрема ухвала (спрямована на притягнення винних до відповідальності) мають каральну та превентивну мету.

Позивач зазначає, що у попередньо поданому клопотанні він просив накласти штраф, винести Окрему ухвалу, тоді як суд в ухвалі від 08.05.2026 не зробив цього, через що ставиться питання про прийняття додаткового рішення.

Водночас, вимога позивача накласти штраф та прийняти ще одну Окрему ухвалу не є позовною вимогою або клопотанням у розумінні ст. 252 КАС України.

Заходи процесуального примусу/ або судового контролю (накладення штрафу) та заходи судового реагування (Окрема ухвала) за своєю правовою природою належать до дискреційних повноважень суду. Їх застосування здійснюється за наявності виняткових підстав, визначених процесуальним законом. Питання щодо постановлення Окремої ухвали чи накладення штрафу не є позовними вимогами у розумінні статті 252 КАС України. Відповідно, незастосування судом таких заходів за наслідками розгляду справи чи заяви не свідчить про неповноту судового рішення і не може бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Відсутність в основному судовому рішенні висновків щодо накладення штрафу чи винесення Окремої ухвали означає, що суд не встановив достатніх підстав для застосування таких заходів.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що незгода учасника справи з тим, що суд не виніс Окрему ухвалу або не наклав штраф, не може бути підставою для ухвалення додаткового рішення, адже суд не зобов`язаний задовольняти вимоги сторін автоматично.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 у порядку статті 383 КАС України судом 17.03.2026 вже було постановлено Окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України, якою доведено до відома Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області факти порушення вимог законодавства, пов`язані з невиконанням судового рішення та застосуванням нормативно-правового акта, який втратив чинність.

Отже, доводи заявника щодо невирішення судом питання прийняття Окремої ухвали є безпідставними, оскільки відповідне процесуальне реагування судом вже здійснено в ухвалі від 17.03.2026. Доводи заявника щодо необхідності прийняття ще однієї Окремої ухвали фактично зводяться до переоцінки дій відповідача на стадії виконання рішення.

Крім того, прийняття Окремої ухвали є правом суду, що прямо вбачається зі змісту ст. 249 КАС України, а не обов`язком суду на вимогу сторони, як хибно вважає позивач.

Суд звертає увагу на те, що заява позивача, подана ним в порядку статті 383 КАС України, була вирішена судом у повному обсязі ухвалами від 17.03.2026 з використанням усього процесуального інструментарію, передбаченого відповідною нормою КАС України.

Що стосується питання накладення штрафу, положення статті 383 КАС України не передбачають можливості застосування судом штрафу до суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання судового рішення.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

У той же час, зазначені процесуальні дії були вчинені судом шляхом прийняття ухвали від 17.03.2026, про що зазначається вище.

Можливість застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу пов`язана зі здійсненням судового контролю у порядку статті 382 КАС України під час розгляду звіту про виконання судового рішення та оцінки належності його виконання.

Водночас, ухвалою від 08.05.2026 суд не вирішував питання, пов`язані з прийняттям звіту, адже питання судового контролю в порядку статті 382 КАС України були вирішені ухвалою суду від 24.02.2026, якою звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення суду був прийнятий.

В свою чергу, процедура розгляду заяв в порядку статті 383 КАС України, є самостійним процесуальним механізмом у випадку протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, та не передбачає можливості застосування штрафів за відповідні дії.

Крім того, встановлений ухвалою суду від 08.05.2026 строк для надання відповідачем інформації щодо виконання ухвали від 17.03.2026 станом на момент надходження та розгляду цієї заяви ще не закінчився, а тому доводи заявника щодо необхідності додаткового процесуального реагування є передчасними і необґрунтованими.

Зважаючи на наведені вище обставини, підстави для прийняття додаткового рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя І.С. Козачок