Decision № 136707696, 21.05.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 травня 2026 р. справа № 520/3907/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Алчевських, буд. 49, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Харківського районного управління №1 ГУНП в Харківській області №83 від 26.01.2026 року в частині застосування до ОСОБА_1 , заступнику начальника слідчого відділення відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області дисциплінарного стягнення у вигляді догани (пункт 1 наказу).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказ №83 від 26.01.2026 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий без належних правових і фактичних підстав.

Позивач вказує, що матеріалами службового розслідування підтверджується проведення ним профілактичних та роз`яснювальних заходів із підлеглими щодо дотримання службової дисципліни. При цьому службовим розслідуванням не встановлено конкретних фактів неналежного виконання позивачем службових обов`язків та причинно-наслідкового зв`язку між його діями і фактом ДТП за участю підлеглого працівника поліції.

Крім того, після отримання інформації про ДТП позивач невідкладно повідомив керівництво та відповідні підрозділи, надав пояснення та сприяв встановленню обставин події, що спростовує твердження відповідача про не сприяння керівництву в організації дотримання службової дисципліни.

Позивач також зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного наказу вина слідчого ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення не була встановлена судом, а справа за ст.124 КУпАП перебувала на розгляді. Відтак висновки відповідача є передчасними та такими, що суперечать принципу презумпції невинуватості.

Окрім цього, службове розслідування було проведено з порушенням ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою передбачено, що у разі надходження матеріалів про адміністративне правопорушення службове розслідування не призначається. Також позивач вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення є неспівмірним, оскільки не враховує характеру обставин справи, тривалого стажу служби, наявності заохочень та статусу учасника бойових дій.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлений за допомогою системи "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 13.01.2026 року наказом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області №51 призначено проведення службового розслідування за фактом подій, які відбулися 03.01.2026 року, стосовно можливих порушень службової дисципліни зі сторони поліцейських відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області за фактом того, що слідчий слідчого відділення відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_2 потрапив у ДТП 03.01.2026.

26.01.2026 року відповідачем прийнято наказ №83 від 26.01.2026 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. (далі Наказ №83).

Не погоджуючись із загаченим наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського закріплені у статтею 18 Закону №580-VIII, згідно з якими поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Разом з цим відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з частинами 13, 14, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Закону України «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4, 5, 6 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

У ході судового розгляду судом встановлено, що 07.01.2026 до Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковника поліції Федорова А.І. від 07.01.2026 № 7631-2026 стосовно можливих порушень службової дисципліни з боку поліцейських відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за фактом того, що слідчий слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_2 03.01.2026 потрапив у ДТП.

У зв`язку із зазначеним наказом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 13.01.2026 № 51 призначено службове розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що 03.01.2026 лейтенант поліції ОСОБА_2 , перебуваючи поза службою та керуючи власним автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , допустив зіткнення зі службовим автомобілем Peugeot 301 під керуванням працівника патрульної поліції. Унаслідок ДТП потерпілих не було, службовий автомобіль отримав механічні пошкодження.

За даним фактом відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП та винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП у зв`язку з відсутністю чинного поліса ОСЦПВ.

Під час службового розслідування ОСОБА_2 пояснив, що ДТП сталася через складні погодні умови та ожеледицю, а відсутність страхового поліса була тимчасовою та неумисною. Також ним зазначено, що після ДТП страховий поліс був оформлений, а штраф сплачений у добровільному порядку.

Майор поліції ОСОБА_1 у своїх поясненнях підтвердив, що після отримання інформації про ДТП ним невідкладно повідомлено керівництво, кадрові підрозділи та відповідальних посадових осіб ГУНП в Харківській області.

Разом із тим службовим розслідуванням встановлено, що інформація щодо дати оформлення страхового поліса, зазначена у поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не відповідала відомостям офіційного сайту МТСБУ, згідно з якими чинний поліс ОСЦПВ на транспортний засіб був оформлений лише з 18.01.2026.

Також встановлено, що на момент ДТП безпосереднім керівником ОСОБА_2 був майор поліції ОСОБА_1 , оскільки начальник слідчого відділення полковник поліції Харіна О.В. перебувала на лікарняному.

Водночас матеріали службового розслідування містять відомості про те, що з особовим складом систематично проводилися профілактичні та роз`яснювальні заходи щодо дотримання службової дисципліни та вимог чинного законодавства, з якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були ознайомлені під підпис.

За результатами проведеного службового розслідування в діях (бездіяльності) заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що полягало у бездіяльності та виразилося у неналежному контролі за дотриманням підлеглими службової дисципліни, зокрема у нездійсненні належних профілактичних заходів щодо недопущення надзвичайних подій за участю слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 . Крім того, зазначено про порушення пункту 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни.

Оцінюючи встановлені під час службового розслідування обставини та надані докази у їх сукупності, суд виходить із того, що висновок дисциплінарної комісії є належно обґрунтованим, логічним та таким, що ґрунтується на фактичних даних справи.

З матеріалів розслідування вбачається, що позивач, як безпосередній керівник підлеглого працівника, не забезпечив належного рівня організації та контролю за дотриманням службової дисципліни у ввіреному підрозділі, що підтверджується встановленими фактами відсутності ефективного превентивного впливу та належної координації профілактичної роботи.

При цьому доводи позивача про вжиття ним загальних заходів профілактичного характеру не спростовують висновків службового розслідування, оскільки сам по собі факт проведення періодичних роз`яснень не свідчить про належне виконання обов`язку щодо забезпечення реального контролю за дотриманням дисципліни підлеглими. Встановлені під час розслідування обставини свідчать саме про недостатність таких заходів, що й призвело до виявлених порушень.

Суд також зазначає, що встановлені порушення не перебувають у прямій причинно-наслідковій залежності з фактом дорожньо-транспортної пригоди як такої, однак охоплюються змістом дисциплінарного проступку позивача як неналежне виконання ним службових обов`язків керівника щодо організації та контролю службової дисципліни.

Водночас суд критично оцінює доводи позивача про відсутність його вини, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних у ході службового розслідування матеріалів, які узгоджуються між собою та підтверджують факт неналежного виконання ним службових обов`язків у частині контролю за підлеглими.

Таким чином, оскаржуваний наказ є правомірним, прийнятим у межах наданих повноважень, з дотриманням процедури та на підставі належно встановлених фактичних обставин, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Алчевських, буд. 49, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 11 травня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ