Court ruling № 136704269, 18.05.2026, Peresypskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Suvorovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 523/9951/26

Провадження №2/523/6223/26

У Х В А Л А

"18" травня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси І.М. Мурманова розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ), третя особа: Заводський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 24059736, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Корабельників, буд. 16, ел. пошта zav.dracs@gmail.com) про визнання материнства, -

ВСТАНОВИВ:

Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання материнства, звернувся адвокат Смірнов Володимир Сергійович

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві. Відомості про його народження внесені до актового запису про народження № 5, складеного 15 березня 2007 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.

З повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 27 лютого 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що матір`ю ОСОБА_2 зазначена ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_3 .

Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00047218602 від 28 вересня 2024 року підтверджує, що актовий запис про народження ОСОБА_2 № 5 складено 15 березня 2007 року, реєстраційний запис внесено до Реєстру 01 вересня 2011 року за № 0004936093, а документом, який підтверджував факт народження, була довідка про народження № 1166 від 01 вересня 2003 року, видана Пологовим будинком № 3 м. Миколаєва.

Позивачка ОСОБА_1 є біологічною матір`ю ОСОБА_2 . Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України.

Разом з тим у матеріалах актового запису наявна істотна правова невизначеність щодо підстав внесення відомостей про батьків. Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі у відповідях на звернення позивачки та відповідача повідомив, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про батьків в актовому записі про народження ОСОБА_2 були зазначені за клопотанням сектору опіки та піклування служби у справах неповнолітніх адміністрації Заводського району.

З урахуванням викладеного представник позивача просить: визнати ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «Мати» зазначити повні відомості про матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_4 , виданий 06.07.2017 року, орган, що видав: 4828, місце народження: смт Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, Україна.

Зазначити в рішенні суду, що воно є підставою для внесення змін до актового запису про народження № 5, складеного 15 березня 2007 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з позовом про визнання материнства представник позивача звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, представник позивача зазначає, що позивачка має скрутний майновий стан, не має стабільного офіційного доходу, потребує безоплатної правової допомоги та фактично не має можливості сплатити судовий збір без надмірного обмеження доступу до суду. Позивачка перебуває на обліку як особа без зареєстрованого місця проживання за адресою КУ «Обласний центр обліку бездомних громадян»: м. Одеса, вул. Красна, буд. 1.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З урахуванням викладеного представник просить: звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа - Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання материнства.

У разі відмови у звільненні від сплати судового збору - відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

З приводу клопотання суд зазначає наступне.

Так, згідно ч.1 ст.136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Проте, відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 р.) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.

У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 № 10 роз`яснено, що судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до предмету позовних вимог, та враховуючи обставини викладені у клопотанні, суддя дійшов висновку щодо можливості відстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175, 176 ЦПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Справа підсудна Пересипському районному суду м. Одеси.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

У зв`язку з викладеним, вважаю за можливе прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання материнства, до розгляду та відкрити провадження у справі, призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 136, 175, 176, 187, 260, 261, 353-355, п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про відстрочення позивачу сплати судового збору - задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі: 1 331, 20 гривень до ухвалення судового рішення у справі.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання материнства.

Проведення підготовчого засідання призначити на 18 серпня 2026 року о 12 годині 00 хвилин в залі судових засідань № 6 в приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси (вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса).

Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов не пізніше 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У строк, встановлений для подання відзиву, відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Надіслати учасникам справи копію ухвали про відкриття провадження у справі одночасно з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів.

Відповідно до положення ст. 181 ЦПК України, третя особа може подати свої пояснення щодо позову. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: