Decision № 136688921, 30.12.2025, Shostka City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 589/3981/25

Провадження № 2/589/2201/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі- позивач) адвокат Столітній М.М. через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором №1486187 від 09.03.2024 в сумі 28 049,25 грн. Крім того позивачем заявлено вимогу, в порядку ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №1486187, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 3 000,00 гривень на умовах строковості , зворотності , платності, строком на 360 днів. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. Кошти були надані шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. Відповідно до договору факторингу ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», та відповідно до реєстру права вимоги сума заборгованості, з урахування сплати первісному кредитору боргу у сумі 8,21 грн., складає 24299,25 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 2999,89 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором в сумі 19799,36 грн., заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 70 календарних днів сумі 5250,00 грн., штрафні санкції 1500,00 грн. Позовна вимога позивача щодо застосування ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України мотивована тим, що у суду є право, а не обов`язок, зазначити в рішенні про нарахування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 26.08.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, яка вказана у позовній заяві. Поштове відправлення згідно рекомендованого повідомлення було отримано 14.09.2025 року. Станом на 30.12.2025 відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

За відсутності таких клопотань, суд, відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами. З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 17.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 1501156 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», відповідно до якого кредитор надає, а відповідач отримає в кредит грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 2,5 % в день. За умови сплати до 08.04.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, кошти у сумі не менше суми першого платежу, може бути застосовано знижена відсоткова ставка у розмірі 0,01 %.

Договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІКС) ТОВ «Слон Кредит» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором («A356»), що за правовими наслідками прирівнюється до письмової форми договору, відповідно до ст. 639 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором кредиту виконав, та надав відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 3000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку маска картки № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» № 20250115-544 від 15.01.2025.

На виконання ухвали суду від 26.08.2025 АТ КБ «ПриватБанк» надало інформаційну довідку від 17.09.2025, та копію виписки за поточними рахунками ОСОБА_1 згідно з яких банком на ім`я відповідачки було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 на яку 09.03.2024 дійсно надійшло зарахування коштів в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом №1486187 від 09.03.2024, борг позичальника ОСОБА_1 , станом на 15.07.2025 складає: тіло кредита 2999,89 грн., відсотки за користування кредитом 25283,10 грн., штраф 1500,00 грн., разом до сплати 29782, 99грн. За період з 09.03.2024 по 28.02.2025 відповідачем було сплачено 8.21 грн. в рахунок погашення заборгованості яка була зарахована в такому порядку: 0,11 грн. на погашення боргу тіла кредита, 8,10 грн- відсотків за користування кредитом

Згідно з розрахунком заборгованості позивача, борг ОСОБА_1 за кредитним договором №1486187 від 09.03.2024 за період з 25.12.2024 по 04.03.2025 складає по тілу кредиту 2999,89 грн., заборгованість по відсоткам - 5250,00 грн.

Згідно з договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, укладеного між ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалося відступити ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Слон Кредит» за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024, сума заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору №1486187 від 09.03.2024 становить 24299,25 грн., кількість прострочених днів використання кредитних зобов`язань 234, з яких: сума основного боргу 2999,89 грн., сума заборгованості за відсотками 19799,36 грн., заборгованість за пенею 1500,00 грн.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України(далі ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до такого висновку.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 526, ч.1 ст.527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Підстави виникнення заборгованості за кредитним договором та її розмір підтверджуються відомостями про щоденні нарахування та погашення. Позивач підтвердив своє право вимоги за вказаним договором надавши суду належні докази.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» було укладено договір про надання споживчого кредиту №1486187 від 09.03.2024 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Відповідно до умов договору ТОВ «Слон Кредит» надало відповідачу кошти в сумі 3000,00 грн. строком на 360 днів, а останній зобов`язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.

За вказаного, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Слон Кредит» суд вважає доведеним, на підставі належних доказів досліджених під час розгляду справи, тому заборгованість по тілу кредита з урахуванням часткової сплати відповідачем суми 0,11 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_1 у розмірі 2999,89 грн.

Проте, вимога позивача, про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 25 049,36 грн. не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», набрав чинності 24 грудня 2023 року. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про спожитий кредит укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином положення п.2 розділу ІІ та п.17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про спожите кредитування» застосовується до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про спожите кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахункових згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Аналізуючи норми чинного законодавства та зважаючи на те, що кредитний договір №1486187 укладений 09.03.2024, то за період з 09.03.2024 по 04.03.2025 проценти за користування кредитними коштами повинні були нараховуватись з розрахунку денної відсоткової ставки розміром 1%, що за 360 днів, з урахуванням суми яку ОСОБА_1 вніс на погашення заборгованості по відсоткам у розмірі 8,10 грн. та неповернутий залишок тіла кредита у розмірі 2999,89 грн., за підрахунком суду складає 10740,51 грн.

Разом з тим у стягненні з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1500,00 грн. за договором №1486187 від 09.03.2024потрібно відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан, який був введений на всій території України з 24 лютого 2022 року, діє досі.

Таким чином, відповідач звільняється від сплати штрафних санкцій, нарахованих за даним договором під час дії воєнного стану, вказані штрафні санкції підлягають списанню, внаслідок чого позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що відповідачем не спростовано розмір боргу в частині тіла кредиту та нарахованих і несплачених відсотків, не доведено його відсутність або його повне погашення, отже ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але свої зобов`язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконав, а отже має повернути позивачу, який набув право вимоги за договором про споживчий кредит №1486187 від 09.03.2024 борг в загальному розмірі у сумі 13740,40 грн.

Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22, зазначає таке.

Застосування ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.

Тобто, можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду). Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення. І навпаки - якщо суд їх застосує, то у рішенні може зазначатися про нарахування відсотків до моменту виконання рішення.

Отже, оскільки заявлені до стягнення позивачем з відповідача за ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати, не були предметом судового розгляду і судом не ухвалювалось рішення про їх стягнення за період, що передував ухваленню рішення, а також те, що під час дії воєнного стану, який наразі триває, положення ч. 2 ст. 625 ЦК України не застосовуються до позичальників, які прострочили виконання за кредитними договорами. За таких обставин, в задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє, оскільки підстави для стягнення відповідних платежів з відповідача відповідно до ч. 10, 11 ст. 265 ЦК України відсутні.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з платіжної інструкції №4626 від 12.08.2025 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1186,73 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4899,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 3, 6, 15, 16 525, 526, 530, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (адреса місцезнаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2 м. Київ, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором № 1486187 від 09.03.2024 в сумі 13740 (тринадцять тисяч сімсот сорок) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (адреса місцезнаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2 м. Київ, код ЄДРПОУ: 44559822) суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 1186 (одну тисячу сто вісімдесят шість) гривень 73 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4899,00 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складений 30 грудня 2025 року.

СуддяЧ.М.Теміров