Court ruling № 136660740, 29.04.2025, Dovhyntsivskyi District Court of Kryvyi Rih City

Єдиний унікальний номер справи 243/2002/21

Номер провадження 1-кп/211/655/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року колегія суддів Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

за головуванням - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановила:

22 квітня 2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надано клопотання прокурора Слов`янської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020050510002060 від 06 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч.2 ст. 15 п.13 ч. 2 ст. 115 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання та наполягав на продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .

Потерпілий ОСОБА_9 у підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд підготовчого судового засідання у його відсутності, підтримав клопотання прокурора про зміну підсудності кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні не визнав обставини зазначені в клопотанні прокурора, заперечував проти його задоволення та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_6 заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, з огляду на те, що клопотання необґрунтовано та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт.

Захисник ОСОБА_7 надав до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Вислухавши учасників судового розгляду, колегія суддів висновує таке.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У частині 2 ст.29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050510002060 від 06 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого у ч. 2 ст. 15, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України.

На підставі ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11 травня 2025 року включно.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, бере до уваги дані які вказують на обґрунтовану підозру.

Водночас, з огляду на положення, зазначені у ч.5 ст.9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), колегія суддів бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі положень, зазначеним у ч.1 ст.177 КПК України визначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з цим, встановлені обставини в судовому засіданні, свідчать про наявність ризиків передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також, той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для обвинуваченого ОСОБА_8 .

Проте колегія суддів наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження строку запобіжного заходу і бере до уваги те, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_8 на свідків по зазначеному кримінальному провадженню.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У судовому засіданні прокурорами доведено, що більш м`який запобіжний захід обраний ОСОБА_8 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, тому що перебуваючи під домашнім арештом ОСОБА_8 без будь-яких перешкод зможе чинити вплив на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Колегія суддів, керуючись приписами, зазначеними у ч 3 ст. 331 КПК України, вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів , оскільки він спливає, а судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку.

Колегією суду встановленні наявні ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 , зважаючи на тяжкість покарання за інкримінований злочин, може переховуватися від суду; незаконного впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні. Незважаючи на тривале проваждення та беручи до уваги, що дане кримінальне провадження передано на розгляд зазначеної судової колегіі Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу 10 квітня 2025 року, вважаємо, що ризики зазначені у клопотанні прокурора не зменшилися.

Колегією суддів не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому колегія суддів вважає, що більш м`які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 , тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні зважаючи на конкретні обставини. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При цьому, колегія суду вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Колегія суддів, вважає, що відповідно до ч 4 ст. 183 КПК України, не можливо визначити розмір застави в цьому кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про направлення подання до Дніпровского апеляційного суду щодо зміни підсудності матеріалів кримінального провадження № 12020050510002060 від 06 грудня 2020 року щодо обвинувачення ОСОБА_8 , обґрунтовуючи його тим, що потерпілий і усі свідки перебувають у місті Слов`янську і з.метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду кримінального провадження буде доцільним, щоб його розгляд здійснювався саме Слов`янським міським судом.

Захисники та обвинувачений заперечували проти задоволення зазначеного клопотання, оскільки вважають, що раніше Дніпровським апеляційним судом вже була визначена підсудність зазначеного кримінального провадження Дружківському міському суду, підсудність якого передана Довгинцівському районому суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Колегія суддів, вважає, що оскільки прокурором подано клопотання про направлення матеріалів кримінального провадження про зміну підсудності, але таке питання вирішується апеляційним судом, то треба надіслати клопотання прокурора до Дніпровського апеляційного суду для його розгляду.

Оскільки у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну підсудності зазначеного кримінального провадження, колегія суддів, вважає необхідним оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 77, 80, 81, 369-372 КПК України, колегія суддів

постановила:

відмовити захиснику ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 27 червня 2025 року включно без визначення застави.

Клопотання прокурора про зміну підсудності кримінального провадження надіслати до Дніпровського апеляційного суду для вирішення зазначеного питання.

У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 27 травня 2025 року до 14:30 год.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали. Повний текст ухвали буде виготовлено 29 квітня 2025 року о 14 годині 15 хвилин.

Колегія суддів ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3