Court ruling № 136658962, 20.05.2026, Chernihiv District Court of Chernihiv Oblast

Провадження №2/748/845/26

Єдиний унікальний № 748/513/26

У Х В А Л А

20 травня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

секретар Зеленська О.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Рибитва Олександр Анатолійович, діючи на підставі довіреності від 01.07.2025 та в інтересах Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», 23 лютого 2026 року, засобами поштового зв`язку, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованості за Договором про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 27.04.2017 року, зі змінами, в розмірі 69805,40 грн., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3328 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

04 березня 2026 року позовна заява за ухвалою суду залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.03.2026 року, після усунення недоліків позивачем, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду з повідомленням сторін на 20.05.2026.

У призначене судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача за довіреністю, Малої В.В., в системі «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 , позовні вимоги не визнав у повному обсязі та надав квитанції про сплату кредитної заборгованості у період з червня 2017 по липень 2018 на загальну суму 22700 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п.3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п.5).

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 ст.84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.2. ч.1 ст.43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст.44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п.2 та 4 ч.2 ст.43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, а і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК).

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

У зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання, для надання особистих пояснень щодо предмету спору з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин спору є необхідність у витребуванні у позивача: - виписки про рух грошових коштів по картковому рахунку відкритому ОСОБА_1 згідно Договору про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 27.04.2017, за період з 27.04.2017 по 01.04.2025; - детального розрахунку заборгованості здійсненого у межах строку кредитування за Договору про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 27.04.2017, з відображенням внесених ОСОБА_1 коштів на погашення заборгованості за кредитним договором.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.84, 116-117 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відкласти судове засідання по справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 23 липня 2026 року на 08 годину 00 хвилин.

В судове засідання викликати сторони.

Витребувати від позивача Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»:

- виписки про рух грошових коштів по картковому рахунку відкритому ОСОБА_1 згідно Договору про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 27.04.2017, за період з 27.04.2017 по 01.04.2025;

- детальний розрахунок заборгованості здійсненого у межах строку кредитування за Договору про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 27.04.2017, з відображенням внесених ОСОБА_1 коштів на погашення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали направити для виконання в строк до 20.07.2026 та попередити виконавців даної ухвали про те, що відповідно до вимог ст.84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ст.ст.146, 148 ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Костюкова Т.В.