Sentence № 136649849, 19.05.2026, Pereiaslav City and District Court of Kyiv Oblast (until 25.04.2025 - Pereiaslav-Khmelnytskyi City and District Court of Kyiv Oblast)

Справа № 373/1391/25

Номер провадження 1-кп/373/86/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув кримінальне провадження (№ ЄРДР 12025111240000069) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.246 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , директора КП «Хоцьківське» Циблівської сільської ради.

Учасники провадження:

секретарка судових засідань ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

його захисник ОСОБА_5 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 07.02.2025 близько 10:00, будучи директором КП «Хоцьківське» Циблівської сільської ради, перебуваючи в с.Хоцьки Бориспільського району Київської області, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер власних дій, заздалегідь знаючи, що він діє без передбаченого законом дозволу, в порушення Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ №761 від 23.05.2007, ст. 69 Лісового кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України», не маючи лісорубного квитка (ордера), тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, в робочий час комунального підприємства, наказав працівнику з благоустрою КП «Хоцьківське» ОСОБА_6 та залученому до виконання роботи на підприємстві, офіційно не працевлаштованому, ОСОБА_7 , взяти бензопили марки «DAC 456» та «DAC 401S», що належать КП «Хоцьківське» та сідати до вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить КП «Заповіт» Циблівської сільської ради та перебуває у користуванні КП «Хоцьківське».

У подальшому, без відриву у часі, ОСОБА_2 , керуючи вантажним автомобілем марки «ЗИЛ-ММЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , привіз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до території ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський», що в с. Хоцьки за координатами 49°53'43,3" Пн.,Ш. 31°38'41.9" Сх.Д. («Google-кoopдинaтaми» 49.8953610; 31.6449810), та наказав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спиляти дерева породи «береза» в кількості 17 шт., після чого розпиляти на колоди та погрузити до кузову вантажного автомобіля, при цьому показав, які саме дерева необхідно спиляти та запевнив про законність таких дій.

Виконуючи наказ директора КП «Хоцьківське» ОСОБА_2 , працівник з благоустрою КП «Хоцьківське» ОСОБА_6 та залучений до роботи ОСОБА_7 , 07.02.2025 у період часу з 10:30 до 13:25, перебуваючи на території ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський», що в с. Хоцьки за координатами 49°53'43,3" Пн.Ш. 31°38'41.9" Сх.Д. («Google-кoopдинaтaми» 49.8953610; 31.6449810), не будучи обізнаними про відсутність будь-яких дозвільних документів на здійснення порубки дерев на вказаній території природно-заповідного фонду, за допомогою бензопил марки «DAC 456» та «DAC 401S», здійснили порубку 17 дерев берези, тобто повністю відокремивши від кореня до ступеню припинення росту дерева породи береза у кількості 17 дерев, залишивши при цьому пень №1 діаметром 31см, пень №2 діаметром 40 см, пень №3 діаметром 35 см, пень №4 діаметром см, пень №5 діаметром 36 см, пень №6 діаметром 39 см, пень №7 діаметром см, пень №8 діаметром 46 см, пень №9 діаметром 35 см, пень №10 діаметром 38 см, пень №11 діаметром 34 см, пень №12 діаметром 22 см, пень №13 діаметром 36 см, пень №14 діаметром 33 см, пень №15 діаметром 32 см, пень № 16 діаметром 34 см, пень №17 діаметром 44 см.

В результаті злочинних дій директора КП «Хоцьківське» ОСОБА_2 , завдано шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 907 782, 4 грн., що в 60 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто завдано такої шкоди, що спричинила тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у незаконній порубці дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

Положення законодавства, висновки Верховного Суду, якими керувався суд

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 8 КПК України визначається, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч. 1 4, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат . Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до приписів ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Диспозиція ч. 1 ст. 246 КК України встановлює кримінальну відповідальність за незаконну порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Частиною 4 цієї статті встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

У п. 2 примітки до цієї статті зазначено, що у цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України заготівля деревини відноситься до одного з видів спеціального використання лісових ресурсів.

Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Пунктами 1, 2, 5 Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483, визначено, що цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі. Дія цього Порядку поширюється на постійних лісокористувачів, власників лісів, установи природно-заповідного фонду, фізичних осіб підприємців, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють заготівлю деревини в лісах України (далі заявники). Лісорубний квиток видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим за місцем розташування лісової ділянки, де буде здійснюватися заготівля деревини, незалежно від місцезнаходження (місця проживання) заявника.

Відповідно до положень ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові ВС від 07.08.2024 у справі № 629/6463/19 вказано, що суб`єктивна сторона кримінального правопорушення за ст. 246 КК характеризується прямим умислом. Це означає, що особа, яка скоює кримінальне правопорушення, усвідомлює незаконний характер вчинюваної нею порубки, відповідний статус об`єкта, де та відбувається, і бажає її вчинити.

За усталеною судовою практикою застосування положень ст. 94 КПК, доказування суб`єктивної сторони кримінального правопорушення досить часто ґрунтується на аналізі не одного чи кількох прямих доказів, а саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування), зокрема, такої ознаки суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, як прямий умисел.

Ознаки суб`єктивної сторони вчиненого кримінального правопорушення та особливості психічного ставлення винного до скоєного діяння і його наслідків суди встановлюють на підставі характеру цього діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, а також установлених судом фактичних обставин вчиненого злочину, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Судом враховується висновок ВС, зроблений у постанові від 13.01.2021 у справі № 243/1573/17, щодо застосування ч. 3 ст. 337 КПК України, відповідно до якого ці положення не вказують на те, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення.

Досліджені докази та їх оцінка

Під час судового провадження сторонам створено умови для реалізації їх прав щодо з`явлення клопотань, подачі доказів, у тому числі допиту свідків.

Стороною обвинувачення не було забезпечено явку до суду двох свідків обвинувачення понятих під час проведення слідчої дії, незважаючи на неодноразові виклики до суду та, за клопотанням прокурора, неодноразове застосовування приводу, контроль за виконанням якого покладався на прокурорів.

За клопотанням прокурора у судовому засіданні, з дотриманням засад змагальності та диспозитивності, допитано свідків сторони обвинувачення.

Свідок ОСОБА_8 (інспектор СРПП ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області) в судовому засіданні повідомив, що 07.02.2025 здійснював патрулювання разом з ОСОБА_9 . У с.Хоцьки побачили, що у лісі група людей пиляє дерева. Вантажівка з дровами їхала з лісу, зупинили її для перевірки документів. За кермом був обвинувачений. Попросили його надати дозвільні документи, але їх не було. Він повідомив, що Циблівська ОТГ дозволила пиляти дерева, а дрова везуть у школу. Він поїхав за документами та потім повернувся без них. Таблички про те, що у цьому лісі якийсь парк, немає.

Свідок ОСОБА_9 (інспектор СРПП ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області) в судовому засіданні повідомив, що 07.02.2025 заступив на добове чергування з ОСОБА_8 , їхали по с.Хоцьки, на околиці села біля лісу їхав вантажний автомобіль ЗИЛ з деревиною «береза». Після зупинки водій не надав документів на деревину, сказав що зараз привезе. Чоловіки, які пиляли дерева повідомили, що вони працюють на підприємстві Циблівської ОТГ та дерева пиляють для заготівлі дров для школи. Обвинувачений був за кермом автомобіля, коли повернувся за 30-40 хв. надав якісь документи, але не всі чи не ті. Викликали СОГ. Таблички на місці вирубки про те, що це парк, свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_6 (робітник підприємство «Хоцьківське») повідомив, що працює у КП «Хоцьківське» 2 роки, обвинувачений його керівник, підприємство займається вирубкою аварійних дерев, вивозом сміття. ОСОБА_10 знає він на підприємстві не працював. 07.02.2025 приїхав на роботу у с.Хоцьки. Директор сказав, що треба поїхати попиляти аварійні дерева, кущі по вулицях. Цю вказівку обвинувачений дав свідку та ОСОБА_7 , якого обвинувачений залучив їм для допомоги. Поїхали на автомобілі ЗИЛ, 2 пили взяли на підприємстві, обвинувачений показував, які дерева потрібно пиляти, спиляли 20 берез, пиляв ОСОБА_11 , свідок притримував, потім розрізали та вантажили у ЗИЛ. Приїхала поліція. ОСОБА_2 у той момент відлучився, а потім повернувся на місце. Поліцейські спитали, що вони роблять та чи мають дозвіл на вирубку. У ОСОБА_2 постійно були документи на спилювання дерев, він не казав, що ця робота буде незаконною. Дерева пиляли десь раз у місяць. Дозвіл Циблівської сільської ради на порубку аварійних дерев бачив. Староста села тоді казала, що треба спиляти аварійні дерева. Мешканка с.Хоцьки Салтикова поскаржилась, що на неї ледь не впало аварійне дерево у тому лісі. Неаварійні дерева не зрізали. Що там ландшафтний заказник не знав, якихось табличок з цього приводу не бачив.

Свідок ОСОБА_12 (директор КП «Заповіт» Циблівської сільської ради) повідомив, що на посаді працює з 2019 року. КП надає послуги водопостачання водовідведення, вивезення сміття. На балансі підприємства є автомобіль ЗІЛ ММЗ-130, інших вантажівок немає. Надавав його у користування КП «Хоцьківське». Коли саме не пам`ятає. Передавали безоплатно. У лютому 2025 автомобіль ЗІЛ був у користуванні КП «Хоцьківське». ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у КП «Заповіт» не працювали. Про арешт автомобіля дізнався після того, як отримав повістку в суд. Автомобіль передавав особисто ОСОБА_14 керував автомобілем не знає. Передача автомобіля відбулась у с.Циблі на території КП «Заповіт» біля водонапірної вежі. ОСОБА_15 сів за кермо та поїхав. Свідок проживає на Переяславщині з народження, про існування ландшафтних парків, заказників йому не відомо. Про заказник «Хоцьківський» не чув.

За клопотанням сторони захисту у судовому засіданні, з дотриманням засад змагальності та диспозитивності, допитано свідків сторони захисту.

Свідок ОСОБА_16 повідомив, що проживає у с.Хоцьки постійно близько 5 років, стільки ж знає обвинуваченого, товаришує з ним. Біля села є заказник «Білоозерський», про заказник «Хоцьківський» не знає. Обвинувачений керував КП «Хоцьківське», свідок просив його зрізати аварійні дерева. Знає про дозвіл сільської ради на зрізання аварійних дерев. Ходив у той парк раніше, але зараз він захаращений.

Свідок ОСОБА_17 повідомила, що проживає у с.Хоцьки 11 років. Про існування заповідника, заказника не знала, дізналась лише після справи ОСОБА_18 , там немає ніяких табличок про це. Живе навпроти цього парку за 7-8 метрів. Раніше аварійні дерева там зрізали самі. З початку повномасштабного вторгнення власну аварійну сосну через дорогу хотіла прибрати. Дзвонила старості по дозвіл на її спиляння. Подзвонила Кошарному, він приїхав та зрізав.

Свідок ОСОБА_19 повідомила, що проживає в с.Хоцьки близько 30 років, про те, що там є заповідник/заказник не знає. Вважали, що це парк, там дерева (берези) сухі. Люди просять депутатів щось там прибрати, але не роблять нічого. Дерева аварійні там гниють. Кошарний допомагав, був директором підприємства. Бачила, що він прибирав чагарники. Для спиляння дерева треба було звертатись до ОСОБА_18 . Думає, що про це староста села знав.

Обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що працював директором КП «Хоцьківське», 07.02.2025 досліджував вулицю біля лісового гайка у межах села. Прибирали впалі дерева з проїжджої частини. Під час цих дій побачив багато гнилих, вітровальних, поламаних дерев. Місцеві мешканці казали, що ці дерева падають та просили їх прибрати. Виїхали туди на автомобілі ЗІЛ, були два робітники: один працівник підприємства ОСОБА_6 , інший ОСОБА_11 просто допомагав. Машину завантажили та обвинувачений поїхав. Його зупинила поліція. Сказав, що везе деревину для опалення садочка. Виконком приймає рішення про видалення дерев, а сухі дерева, що впали не оформлювались документально. На цю вулицю у той день документів на спилювання дерев не знайшов. Повернувся та сказав поліцейським про це. Машину забрали на штрафмайданчик, а двох хлопців повезли у ТЦК. Не знав, що той гайок є якимось парком, бо він знаходиться у межах села. Автомобіль ЗІЛ належить Циблівській сільраді. Попросив цей автомобіль директора КП «Заповіт» для перевезення сміття, у зв`язку з чим склали договір оренди. Того дня обвинувачений керував автомобілем сам, відповідної категорії на керування транспортним засобом не мав. Дерева пиляли ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пилами підприємства. Спилювали зламані берези без гілок заввишки 2-3 метри. Які дерева пиляти, казав обвинувачений ті що зламані, близько 20 дерев. Вони були за 20-30 м від дороги по вул. Миру. Зазвичай на зламані та трухляві дерева акта не складали, а просто прибирали. Заїжджали з вулиці на лісову дорогу, завантажував у автомобіль та відвозив у школу. Заготівля дров для школи покладена на КП «Хоцьківське». Знає про парк «Білоозерський», але, що колгоспний ліс у самому селі якийсь заказник, не знав. Раніше там не рубав дрова, але поруч пиляли впалу вербу. Таких невеликих лісових насаджень у селі багато. Багато захаращених ділянок з аварійними деревами. Віз дрова у школу, бо це було погоджено з сільрадою, хлопці з котельні сказали, що треба дрова, тому і поїхав пиляти дерева. Пиляти дерева обов`язок КП «Хоцьківське». ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 можуть підтвердити, що просили прибрати аварійні дерева.

На підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення надані суду та досліджені документи.

Витяг від 09.02.2025 з ЄРДР №12025111240000069 та рапорт чергового ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області від 07.02.2025 на підтвердження обставин внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР, а також повідомлення про нього уповноваженій особі. Захисник просив визнати їх недопустимими, оскільки вони не є доказами. Оцінюючи це твердження, зважаючи на мету подання цих документів, та відсутність підстав вважати, що вони отримані не у порядку, визначеному КПК України, суд їх оцінює лише щодо цих обставин.

У протоколі огляду місця події зафіксовано обставини виявлення місця порубки дерев, їх розміри (діаметри пнів), вилучені бензопили, а також автомобіль ЗИЛ з колодами деревини.

Захисник зазначив про недопустимість цього доказу, оскільки відсутня постанова про визначення групи слідчих. Обвинувачений вказав, що автомобіль вже був на котельній, але його пригнали на це місце. Зважаючи на те, що прокурором надано суду відповідну постанову, підстав для визнання цього доказу недопустимим немає.

У висновку експерта від 07.04.2025 № СЕ-19/111-25/20444-ФХЕД зазначено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством, вирубки 17 сухостійних дерев породи береза, які знаходилися за координатами 49.8953610; 31.6449810, а саме: на території ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» відповідно до протоколу огляду місця події від 26.03.2025(з урахуванням індексації) становить 907782,4 грн. Ця подія відбулася на землях , що відносяться до природо заповідного фонду України, тобто на території природно-заповідного фонду України.

Захисник зазначив про недопустимість цього висновку, оскільки експерт надав роз`яснення правового характеру, чим вийшов за межі своїх повноважень.

Оцінюючи це питання суд враховує, що постанови Пленуму Верховного Суду України не є нормативними актами, а також судовими рішеннями у контексті приписів Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», отже не мають обов`язкового характеру. Також, чинне законодавство не визначає постанови Пленуму Верховного Суду України як такі, що мають рекомендаційний характер. При цьому експерт при розгляді «другого питання» вказав, що «під час виконання призначеної експертизи враховано вимоги, у тому числі, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля».

Отже, експертом КНДКЦ МВС України, всупереч приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України, якими передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, враховано як «вимоги» акту, що не має обов`язкового або рекомендаційного характеру, а також який стосується «тлумачення» норм законодавства, які були неодноразово змінені вже після видання цього акту.

При цьому, експертом зазначену постанову Пленуму Верховного Суду України вказано у висновку в розділі використаних інформаційних джерел.

Пунктом 4 розділу VII «Структура висновку експерта, повідомлення про неможливість надання висновку, клопотання експерта» Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень в установах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 17.07.20217 № 591, передбачено, що у вступній частині висновку експерта зазначається, крім іншого, перелік методик проведення експертизи, які застосовувалися під час проведення дослідження, із зазначенням їх реєстраційних кодів та назв згідно з Реєстром методик проведення судових експертиз й інших науково-методичних та інформаційних джерел, що використовувалися під час проведення дослідження, оформлених за бібліографічними правилами.

Зазначене, у сукупності з приписами Закону України «Про судову експертизу», у тому числі щодо законодавства України про судову експертизу, а також щодо незалежності експерта, його прав та правильності його висновку, дає підстави для висновку, про відсутність підстав для визнання цього висновку експерта недопустимим доказом за обставин, зазначених стороною захисту. Разом з тим, наявні підстави для висновку про недостовірність цього висновку у частині другого питання.

У листі КП «Хоцьківське» від 18.02.2025 № 1 зазначається про те, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований в КП. 07.02.2025 з 10:00 по 17:00 перебував у КП «Хоцьківське» на стажуванні, оплата йому не здійснювалася. Захисник зазначив про неналежність цього доказу. Однак, з огляду на приписи ст. 85 КПК України, оскільки ОСОБА_7 був учасником подій кримінального правопорушення, відсутні підстави для неналежності інформації, що міститься у цьому листі для цілей цього кримінального провадження.

Копіями виписки з ЄДРПОУ щодо КП «Хоцьківське», розпорядження виконкому Циблівської сільської ради від 29.12.2022 № 2/29/12-к/тр, наказу КП «Хоцьківське» від 02.01.2023 №1, статуту КП «Хоцьківське» за 2022 рік та контрактом з керівником підприємства, що є в комунальній власності від 02.01.2023 підтверджується статус КП «Хоцьківське», обставини перебування обвинуваченого на посаді директора цього КП, його повноваження.

Копією договору № 1 передачі грузового автомобіля в тимчасове користування від 06.10.2023, а також акту передачі транспортних засобів підтверджується факт передачі автомобіля ЗИЛ-ММЗ від КП «Заповіт» до КП «Хоцьківське». Оскільки зазначений автомобіль є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та обставини його застосування у події кримінального правопорушення, зважаючи на формулювання обвинувачення, підлягають доказуванню, ці докази є належними у цьому кримінальному провадженні.

У довідці КП «Хоцьківське» від 17.02.2025 № 1/02 зазначено про перебування ОСОБА_6 на посаді робітника з благоустрою в цьому підприємстві.

Рахунком-фактурою та видатковою накладною від 22.11.2024 підтверджується належність бензопил марки «DAC 456» та «DAC 401S» КП «Хоцьківське».

Листами Департаменту екології та природних ресурсів КОВА від 12.03.2025 № 690-28.05.32025, від 05.03.2025 № 624-28.05.3-2025 (з додатками) підтверджується обставини, що ліміти на спеціальне використання природних ресурсів у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» протягом 2020 2025 років не встановлювалися, місце за координатами 49°53'43,3" N 31°38'41.9" E входить у межі території заказника. Оскільки ця інформація стосується обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, вона є належною.

Листом Київської обласної ради з додатками: рішення КОР про оголошення нововиявлених територій об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Київської області з їх переліком, проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський», клопотання про його створення з обґрунтуванням та схемою, рішення Переяслав-Хмельницької районної ради від 11.04.2017 про погодження його створення, виписка з рішення Хоцьківської сільської ради від 23.03.2017 про його створення, листи про його створення Департаменту екології та природних ресурсів КОДА від 18.07.2017, ГУ Держгеокадастру у Київській області від 21.12.2017, Департаменту містобудування та архітектури КОДА від 16.02.2018, Управління культури, національностей та релігій КОДА від 04.09.2017, Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 26.07.2017 підтверджуються обставини створення ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський». Захисник зазначив про неналежність цих доказів, оскільки земельна ділянка цього заказника не передавалася до Хоцьківської сільської ради. Зважаючи на те, що обставини, на підтвердження яких подано ці докази, зазначаються у формулюванні обвинувачення, ці докази є належними.

Протоколом слідчого експерименту від 12.03.2025 зі свідком ОСОБА_6 підтверджуються обставини того, що обвинувачений привіз свідка у лісову місцину у с. Хоцьки, вказав, які дерева треба зрізати, а також обставини порубки дерев, їх кількість 17 штук, використання при цьому двох бензопилок, завантаження у кузов автомобіля та транспортування до котельні.

У протоколі огляду місця події від 26.03.2025 зафіксовано огляд земельної ділянки за координатами 49.8953610; 31.6449810 та 17 пнів різного діаметру.

У протоколі огляду місця події від 26.04.2025 зафіксовано огляд деревини породи «береза», розміри (довжина та діаметр) стовбурів 165 штук. Захисник зазначив про неналежність цього доказу, оскільки він не підтверджує та не спростовує обставини, що підлягають доказуванню. Зважаючи на те, що ця деревина є предметом кримінального правопорушення, визнана речовим доказом, протокол її огляду є належним доказом.

Протоколом слідчого експерименту від 05.05.2025 зі свідком ОСОБА_6 підтверджуються обставини місця зустрічі ОСОБА_6 з обвинуваченим 07.02.2025, їх приїзд до місця, де відбувалася порубка дерев.

У протоколі огляду (перегляду цифрового відеозапису) від 25.03.2025 зафіксовано перегляд відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які прибули на місце події 07.02.2025. Зокрема зафіксовано час 07.02.2025 13:50, перебування там двох чоловіків, один з яких пояснив, що вирубували лише гнилу деревину, а також спиляну деревину та пні.

Також прокурором надано роздруківку Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» з додатками.

Досліджено речові докази: бензопили марки «DAC 456» та «DAC 401S».

На підтвердження допустимості попередньо наданих доказів прокурор надав постанову про призначення групи слідчих від 08.02.2025, до якої, крім інших, включено ОСОБА_23 ; постанову про визнання та приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 08.02.2025 відеозапис до протоколу слідчої дії огляд місця події від 07.02.2025; постанову про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 08.02.2025 бензинові пили жовтого кольору марки «DAC 456» та «DAC 401S», вантажний автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , в кузові якого знаходиться деревина породи береза близько 8 кубічних метрів та свідоцтво про реєстрацію цього ТЗ; постанову про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 10.02.2025 деревина породи береза близько 8 кубічних метрів, яка знаходиться, в кузові автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ», д.н.з. НОМЕР_2 ; постанову про уточнення відомостей кримінального провадження від 14.02.2025; постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 06.03.2025; постанову про залучення до провадження як потерпілого від 15.04.2024; постанову про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 25.03.2025 диск з відеозаписами з бодікамер працівників поліції за 07.02.2024; постанову про зміну зберігання речових доказів від 29.04.2025.

Захисником надано судові та досліджено рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради від 24.01.2024 № 679/1 про надання дозволу КП «Хоцьківське» на видалення сухих аварійних дерев, які розташовані на території Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області; лист Циблівської сільської ради від 25.07.2025 № 757/02-17 щодо непідписання акту приймання-передачі ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» між Департаментом екології природніх ресурсів КОДА та Хоцьківською сільською радою, непередання його Циблівській сільській раді під охоронне зобов`язання, нездійснення переоформлення цього зобов`язання, неприсвоєння йому кадастрового номеру; висновок спеціаліста ДСЛП «Київлісозахист» від 15.07.2025 № 183, відповідно до якого стан насадження, яке знаходиться за координатами 49.8953610; 31.6449810 ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» становить потенційну загрозу життю, здоров`ю громадян, що відвідують заказник.

Оцінка доведеності обставин обвинувачення

Згідно з науковим підходом та усталеною судовою практикою незаконною є порубка дерев, що вчиняється: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим з порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Зважаючи на це, з огляду на формулювання обвинувачення, викладене в обвинуваченому акті, прокурор мав доказати обставину незаконної порубки обвинуваченим, який перебував на посаді керівника КП «Хоцьківське», 17 дерев породи «береза» на земельній ділянці за координатами 49.8953610; 31.6449810, і, зважаючи на додаткову кваліфікацію, що ця земельна ділянка відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський», а також, що такою незаконною порубкою заподіяно тяжкі наслідки.

З досліджених документів та показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 і обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_2 07.02.2025 перебував на посаді директора КП «Хоцьківське». За його вказівкою того ж дня ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , із використанням бензопил марки «DAC 456» та «DAC 401S», що належать КП «Хоцьківське», зрізали 17 стовбурів сухих дерев породи «береза», що знаходилися на земельній ділянці за координатами 49.8953610; 31.6449810 та завантажили їх до вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить КП «Заповіт» Циблівської сільської ради та перебував у користуванні КП «Хоцьківське». Спиляна деревина призначалася для здійснення опалення місцевої шкоди.

Також, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами доводиться те, що земельна ділянка за координатами 49.8953610; 31.6449810 відноситься до території ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський». Охоронне зобов`язання оформлено на Хоцьківську сільську раду.

Однак, як вбачається з показань свідків, обвинуваченого, а також протоколів огляду місця події та слідчих експериментів, будь-яких позначок на місці, що ця земельна ділянка відноситься до території ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський», немає. Також, вбачається, що мешканці с. Хоцьки не знають про те, що взагалі існує ландшафтний заказник місцевого значення «Хоцьківський» та його межі. Будь-яких доказів того, що обвинувачений до та під час вчинення інкримінованих йому дій знав, що вказана територія відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський», стороною обвинувачення не надано.

Крім того, стороною обвинувачення мало бути доведено обставину незаконності відповідної порубки дерев, тобто, як вказано в формулюванні обвинувачення, «не маючи лісорубного квитка (ордера)».

Як зазначено вище, нормативними актами визначено, що лісорубний квиток видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим за місцем розташування лісової ділянки, де буде здійснюватися заготівля деревини, незалежно від місцезнаходження (місця проживання) заявника. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

Тобто, саме стороною обвинувачення має бути доказано, поза розумним сумнівом, що територіальним органом Держлісагентства не видавався лісорубний квиток на порубку зазначених в формулюванні обвинувачення 17 дерев породи «береза», власником або постійним лісокористувачем на інші види спеціального використання лісових ресурсів.

У досліджених листах Департаменту екології та природних ресурсів КОВА зазначається про те, що ліміти на спеціальне використання природних ресурсів у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» протягом 2020 2025 років не встановлювалися. При цьому, з цих листів не вбачається, що лісорубний квиток на порубку вказаних вище дерев не видавався. Крім того, зазначений Департамент не є територіальним органом Держлісагентства.

Постановою про залучення до провадження як потерпілого від 15.04.2024 потерпілою особою у цьому кримінальному провадженні визнано Циблівську сільську раду, зважаючи на те, що саме цій раді заподіяно матеріальний збиток у зв`язку з порубкою 17 дерев породи «береза» на території ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський».

За містом формулювання обвинувачення та фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, не вбачається належність території ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» будь-які особі. Однак, потерпілою особою визначено Циблівську сільську раду.

Зазначене, у сукупності зі змістом формулювання обвинувачення дає підстави для висновку, що стороною обвинувачення власником (землекористувачем) або постійним лісокористувачем ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» визначено Циблівську сільську раду.

Водночас, у листі Циблівської сільської ради від 25.07.2025 № 757/02-17 зазначено, що акт приймання-передачі ландшафтного заказника місцевого значення «Хоцьківський» між Департаментом екології природніх ресурсів КОДА та Хоцьківською сільською радою не підписувався, Циблівській сільській раді під охоронне зобов`язання цей заказник не передавався, переоформлення цього зобов`язання на Циблівську сільську раду не здійснювалося, кадастровий номер заказнику не присвоювався.

Зважаючи на приписи ч. 2 ст. 62 Конституції України, обвинувачений не зобов`язаний доводити видачу йому або КП «Хоцьківське» або іншій особі лісорубного квитка на порубку зазначених в обвинуваченні дерев.

При цьому, з показань свідків та обвинуваченого вбачається, що якісь документи, що дозволяють видалення дерев, були, але обвинувачений їх не пред`явив працівникам поліції на місці події. Крім того, з рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради від 24.01.2024 № 679/1 про надання дозволу КП «Хоцьківське» на видалення сухих аварійних дерев, які розташовані на території Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області, вбачається, що КП «Хоцьківське» надано дозвіл на розчистку лісосмуг в Хоцьківському старостинському окрузі, де гілля налягає на польові дороги та заважає проїзду сільгосптехніки.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Отже, з огляду на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діяннях обвинуваченого наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у частині суб`єктивної та об`єктивної сторін цього кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Циблівської сільської ради, на підставі ч.3 ст.129 КПК України має бути залишений без розгляду.

Питання про документи та речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Незважаючи на те, що постановою про визнання та приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 08.02.2025 відеозапис до протоколу слідчої дії огляд місця події від 07.02.2025 визнано речовим доказом, цей відеозапис не відповідає приписам ст. 98 КПК України, а є додатком до протоколу слідчої дії, тобто документом (п.1 ч.2 ст. 99 КПК України).

Частиною 4 ст. 132 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходоми забезпечення кримінального провадження є арешт майна .

У зв`язку з цим після ухвалення цього вироку припиняють свою дію:

ухвала слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у справі 373/356/25 від 13.02.2025, якою накладений про арешт на бензинову пилу жовтого кольору марки «DAC модель 456»; бензинову пилу жовтого кольору марки «DAC модель 401S»; деревину породи «береза» в кількості близько 8 кубічних метрів, що знаходиться в кузові вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ» номерний знак НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ» номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки ЗИЛ-ММЗ.

ухвала слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у справі 373/356/25 від 13.02.2025, якою накладений про арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387801:01:039:0026, площею 0,17 га; на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387801:01:039:0023, площею 0,25 га; домоволодіння 1952 року побудови, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, ч. 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

При цьому, ч. 4 ст. 132 було доповнено КПК України Законом № 2810-IX від 01.12.2022, тобто пізніше за ч. 4 ст. 174 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7, ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Зазначені приписи законодавства дають підстави для висновку, що за умов ухвалення виправдувального вироку, з метою якнайшвидшого поновлення прав, обмежених під час кримінального провадження, з урахуванням закріплених у Конституції України прав і свобод людини та гарантій презумпції невинуватості, не потребується окремого рішення щодо скасування застосованих у межах цього кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі арешту майна, оскільки ухвали, що слугували підставою для їх застосування припиняють свою дію.

Отже, зняття арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді у межах кримінального провадження, може здійснюватися на підставі виправдувального вироку у цьому провадженні, який відповідно до ч. 1 ст. 369 КПК України, є судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, через недоведеність в його діяннях складу кримінального правопорушення.

Поновити ОСОБА_2 у правах, обмежених під час кримінального провадження.

Цивільний позов начальника Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Речові докази:

бензинову пилу жовтого кольору марки «DAC модель 456» та бензинову пилу жовтого кольору марки «DAC модель 401S» повернути уповноваженому представнику КП «Хоцьківське» Циблівської сільської ради;

вантажний автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ» номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки ЗИЛ-ММЗ повернути (залишити) власнику КП «Заповіт» Циблівської сільської ради;

деревину породи «береза» в кількості близько 8 кубічних метрів, що знаходилася в кузові вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ» номерний знак НОМЕР_2 знищити;

диск, з відеофайлами з боді камер працівників поліції за 07.02.2024 (07.02.2025) залишити у матеріалах кримінального провадження.

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку може бути отримана обвинуваченим та прокурором негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1