Decision № 136649569, 11.05.2026, Vyshhorod District Court of Kyiv Oblast

"11" травня 2026 р. Справа № 363/969/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Лещенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов`язань по сплаті коштів за наданий кредит, а тому порушує питання про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року в розмірі 66 261 грн. 45 коп., з яких 21 998 грн. 68 коп. - тіло кредиту, 44 262 грн. 77 коп. - проценти за користування кредитом, а також судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду повторно не прибула участі у розгляді справи в суді не взяла, відзиву не подавала.

За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 07 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №992848453, який підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором MNV3JN85, направленим на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено останньою в своїй заяві анкеті.

Відповідно до п.п. 1.1 - 1.4.2, 1.7-1.8 кредитного Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 16 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»).

Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання кредиту.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця).

При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період дорівнює 30 днів.

За користування кредитом протягом дисконтного періоду пзичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,30 процентів річних, що становить 0,42 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 514,52 процентів річних, що становить 1,41 процентів в день від суми к

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.

Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту.

11 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №992848453, за умовами якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 3 000 грн з 11 березня 2021 року на строк дії Договору № 992848453 від 07 березня 2021 року (надалі - «договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

22 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №992848453 до кредитного договору №992848453, за умовами якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 3 000 грн з 11 березня 2021 року на строк дії Договору № 992848453 від 07 березня 2021 року (надалі - «договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Отже, загальна сума кредиту становить 22 000 грн.

Із довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що вказаним товариством на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 здійснено наступні грошові перекази: 07 березня 2021 року на суму 16 000 грн., 11 березня 2021 року на суму 3 000 грн., 22 березня 2021 року на суму 3 000 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали низку додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року. №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та № 32 від 31 грудня 2023 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року включно.

Згідно витягу з реєстру прав вимог №142 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року становить 40 456 грн. 98 коп., з якої 21 988 грн. 68 коп. - тіло кредиту, 18 458 грн. 30 коп. - заборгованість за відсотками.

05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно.

Згідно витягу з реєстру прав вимог №11 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року становить 66 261 грн. 45 коп., з якої 21 988 грн. 68 коп. - тіло кредиту, 44 261 грн. 45 коп. - заборгованість за відсотками.

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Ейс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Ейс».

Згідно витягу з реєстру прав вимог №11 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року становить 66 261 грн. 45 коп., з якої 21 988 грн. 68 коп. - тіло кредиту, 44 261 грн. 45 коп. - заборгованість за відсотками.

Відповідачка частково погасила заборгованість зі сплати відсотків, зокрема 06 квітня 2021 року в розмірі 2 533 грн., 08 травня 2021 року в розмірі 9 927 грн. 08 коп. та 18 червня 2021 року в розмірі 21 000 грн., а всього 33 460 грн. Взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором в повному обсязі не виконує, термін сплати коштів порушено.

В зв`язку з частковим погашенням заборгованості і несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання по кредитному договору у відповідачки утворилася заборгованість, яку позивачем нараховано в розмірі 21 998 грн, 68 коп. - тіло кредиту та 44 262 грн. 77 коп. - відсотки за користування кредитними коштами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статтей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зроблено висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов?язання) забезпечує ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Право нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено кредитний договір №992848453 від 07 березня 2021 року, за умовами якого кредит надано строком на 30 днів (дисконтний період), протягом якого проценти нараховувалися за ставкою 0,42 % на день.

Також сторони погодили, що у разі користування кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду строк користування кредитом продовжується, однак не більше ніж на 90 календарних днів, із нарахуванням процентів у розмірі 2,30 % на день.

Отже, проценти за користування кредитом могли бути нараховані відповідачці лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, а саме за період з 07 березня 2021 року по 04 липня 2021 року включно, що становить 30 днів дисконтного періоду та 90 календарних днів після його закінчення, а всього 120 днів.

Належних, допустимих та достатніх доказів продовження строку користування кредитом понад передбачений договором строк, тобто після 07 липня 2021 року, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню лише за період з 07 березня 2021 року по 04 липня 2021 року, а їх розмір згідно поданого розрахунку, з урахуванням здійснених відповідачкою часткових платежів, становить 13 904 грн 57 коп.

Відтак, позов в частині стягнення відсотків в розмірі 30 358 грн. 20 коп. (44 262 грн. 77 коп. - 13 904 грн. 57 коп.), які нараховувалися відповідачці, як первісним кредитором за період з 05 по 13 липня 2021 року, так і його правонаступником ТОВ «Таліон Плюс» за період з 13 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року, не можна визнати обґрунтованим, який є недоведеним і задоволенню не підлягає.

Втім, отримавши кредитні кошти, відповідачка погодилася сплатити проценти у розмірі та в строки обумовлені кредитним договором, що відповідає вимогам ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України та є підставою для часткового задоволення позову.

Що стосується додаткової угоди від 23 червня 2021 року, згідно якої сторони погодили розстрочку погашення заборгованості в розмірі 30 337 грн. 58 коп. рівними платежами по 20% (6 068 грн. - 07 липня 2021 року, 21 липня 2021 року 04 серпня 2021 року, 18 серпня 2021 року та 6 065 грн. 58 коп. - 01 вересня 2021 року), то в зв`язку із порушенням відповідачкою графіку сплати заборгованості, якою зазначених платежів не здійснено, вказана додаткова угода втратила чинність згідно п. 5 додаткової угоди і при вирішенні справи судом не береться.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Отже, вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та доведених суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитним договором №992848453 від 07 березня 2021 року становить 35 903 грн. 25 коп., з якої 21 998 грн. 68 коп. - тіло кредиту, 13 904 грн. 57 коп. - проценти за користування кредитом (на сплату яких позичальник погодився відповідно до умов кредитного договору за користування кредитом строком у 120 днів), та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом відповідачкою суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Отже, враховуючи викладене, пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, яка є меншою від заявленої суми витрат на правову допомогу, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою), вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. є завищеними, які не відповідають критерію розумності, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

Беручи до уваги викладене та пропорційно до розміру задоволених вимог, судові витрати, які складаються з оплати витрат на професійну правничу допомогу, визнанються судом обґрунтованими в цій справі на суму 3 500 грн. (підтверджені документально: договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, заявою на виконання доручення №4367129 від 21 квітня 2025 року, додатковою угодою №25770909163 від 01 вересня 2025 року та актом прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року) та судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. (платіжна інструкція ПуАТ «КБ «Акордбанк» №37427 від 12 лютого 2026 року), які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідачку в зв`язку із частковим задоволенням позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути із до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 35 903 грн. 25 коп., а також судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3 500 грн., а всього 42 065 (сорок дві тисячі шістдесят п`ять) грн. 65 (шістдесят п`ять) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ - 42986956, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя