№ 136648941, 30.04.2026, Liuboml District Court of Volyn Oblast

Справа № 163/2474/24

Провадження № 3/163/346/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Кунєвої З.Ю.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0392/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ФІН ЮА» ЄДРПОУ 43856915, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як директор ТОВ «ФІН ЮА», під час митного оформлення товарів-транспортних засобів за митними деклараціями ІМ40ДЕ 23UA205140033996U3, 23UA205140034011U0, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 96355,80 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 № Е7.106.466, Е7.106.471, які згідно листа уповноваженого органу Королівства Бельгія не було підтверджено їх автентичність і стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявлених у митних деклараціях, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явилась, свої права та інтереси доручив захищати адвокату Восковському Ю.О.

У призначений на 30.04.2026 судовий розгляд справи адвокат Восковський Ю.О. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. Разом з цим, 29.04.2026 через систему «Електронний суд» подав клоптання, у якому просив закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.

Крім цього, за день призначеного судового розгляду 29.04.2026 надіслав клопотання про забезпечення його участі у розгляді справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Нормами МК України та КУпАП не урегульовано питання участі у розгляді справи учасників справи в режимі відеоконференції, тому за аналогією закону із цього питання суд застосовує норми КПК України.

У частині 4 статті 336 КПК України визначено, що учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Як зазначено вище, клопотання про участь у розгляді справи адвокат Восковський Ю.О. подав за день до призначеного судового розгляду 29.04.2026, тобто без будь-якого завчасного та розумного інтервалу, який би давав можливість забезпечити організацію судового процесу у заявлений ним спосіб.

Крім цього, жодних причин неможливості безпосереднього прибуття до суду на розгляд справи, як того вимагає ч.1 ст.336 КПК України, у поданому клопотанні адвокат Восковський Ю.О. не зазначив і не обґрунтував.

З наведених підстав, клопотання про участь захисника у розгляді справи в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, а також належне та завчасне повідомлення учасників справи про час і місце судового розгляду, висловлену у клопотанні захисника позицію щодо справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника за наявними матеріалами справи.

Представник Волинської митниці під час розгляду справи заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Щодо наявного кримінального провадження за ст. 212 КК України.

При вирішенні питання про правову кваліфікацію діяння суд досліджує конкуренцію норм адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України, та кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 212 КК України, за критерієм значного/великого/особливо великого розміру ненадходження коштів до бюджету.

В контексті цього питання, судом скеровувався запит до Бюро економічної безпеки (БЕБ) України у Волинській області. За отриманою інформацією, за фактом ввезення транспортних засобів із використанням сертифікатів EUR.1 БЕБ здійснює досудове розслідування у межах кримінального провадження (за ст.ст. 212, 358 КК України). У зв`язку з цим матеріали протоколу були направлені для приєднання до відповідного кримінального провадження для надання правової оцінки щодо наявності складу злочину.

За результатами досудового розслідування детективом Бюро економічної безпеки України прийнято рішення про закриття кримінального провадження у відповідній частині (ст.358 КК України), після чого матеріали були повернуті до суду для розгляду в порядку провадження про порушення митних правил.

Суд враховує, що саме детектив Бюро економічної безпеки України як уповноважений суб`єкт, наділений повноваженнями щодо виявлення та оцінки наявності ознак кримінального правопорушення на етапі досудового розслідування, у тому числі щодо встановлення єдиного умислу, системності дій та інших обов`язкових ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, мав можливість надати відповідну кримінально-правову оцінку встановленим обставинам.

Однак, за результатами досудового розслідування уповноваженим суб`єктом не встановлено достатніх підстав для подальшого здійснення досудового розслідування за фактичними обставинами цього протоколу (в контексті кримінального провадження за ст.212 КК України), у зв`язку з чим матеріали були повернуті для вирішення питання про адміністративну відповідальність.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розгляд справи в порядку провадження про порушення митних правил не є підміною можливої кримінальної відповідальності чи способом її уникнення, а здійснюється з урахуванням правової оцінки, наданої компетентним органом досудового розслідування, який не встановив достатніх ознак кримінально караного діяння.

Суд враховує, що прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення унеможливлює подальше притягнення особи до кримінальної відповідальності за ті самі факти, що узгоджується з принципом недопустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення. Водночас зазначена обставина була об`єктивно відома органу досудового розслідування під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження та повернення матеріалів до суду.

Ввезення транспортних засобів здійснювалося на підставі окремих митних декларацій, кожна з яких є самостійною юридично значимою дією, з якою закон пов`язує виникнення обов`язку щодо сплати митних платежів. Відтак можливе заниження митних платежів у кожному конкретному випадку має оцінюватися як окреме одиничне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, оскільки за результатами досудового розслідування не було встановлено ознак наявності єдиного умислу, спрямованого на вчинення триваючого кримінально караного діяння. Та обставина, що перевіркою митного органу одночасно охоплено значну кількість митних декларацій, а сума несплачених платежів визначена як загальна, не змінює правової природи вчинених дій.

Отже, суд виходить із того, що сума несплачених митних платежів є результатом арифметичного підсумування окремих епізодів, кожен з яких сам по собі утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що має всі правові підстави для розгляду справи за матеріалами цього протоколу в межах провадження про порушення митних правил та прийняття рішення за результатами такого розгляду.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ФІН ЮА» товару «транспортні засоби...» і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями митних декларацій типу ІМ40ДЕ №23UA205140033996U3, 23UA205140034011U0.

Декларування товару здійснювалось ОСОБА_1 через особу, уповноважену на декларування товару ТОВ «Альпака АЛП» на підставі договору-доручення «на надання митно-брокерських послуг» від 01.11.2022 №04, укладеного між ТОВ «ФІН ЮА» (замовник) і ТОВ «Альпака АЛП» (виконавець).

Особою, відповідальною за фінансове врегулювання, в деклараціяк вказано ТОВ "ФІН ЮА".

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR. № Е7.106.466, Е7.106.471.

У відповіді уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00018617/2 не підтверджено автентичність сертифікатів з перевезення товару EUR.1. №Е7.106.446 та №Е7.106.471.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Королівства Бельгія, у справі не здобуто.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці №15/15-03/8410 від 13.08.2024 констатувала, що указані сертифікати з перевезення товару EUR.1 не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товар, що у ньому зазначений не має преференційного походження.

Службовою запискою №15-04/15-03/10333 від 08.10.2024 із довідками-розрахунками визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за вище указаними митними деклараціями, а саме всього 96 355,80 гривень, у тому числі мито - 80 296,50 гривень, ПДВ - 16 059,30 гривень.

Аналогічна сума недоборів митних платежів за цими митними деклараціями типу ІМ40ДЕ встановлена проведеною Волинською митницею в порядку ст.ст.345-354 МК України стосовно ТОВ «ФІН ЮА» документальною невиїзною перевіркою, що підтверджується Актом від 09.10.2025 № 124/25/7.3-19/17/43856915.

Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Так із відповіді митних органів Королівства Бельгія вбачається, що не підтверджено автентичність сертифікатів з перевезення товару EUR.1. №Е7.106.446 та №Е7.106.471.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який його видав, указано митницю у ОСОБА_2 .

Проте, митний орган Королівства Бельгія відповіддю від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00018617/2 спростувало видачу указаних сертифікатів.

Досліджені в справі докази жодним чином не спростовані, тому є належними і допустимими у підтвердженні фактів і обставин, які підлягають доведенню у цій справі.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Королівства Бельгія у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ФІН ЮА» і випуск у вільний обіг товару за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Королівства Бельгія підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме отримувач товару - ТОВ «ФІН ЮА» - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, оскільки використання таких сертифікатів безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару.

Згідно з встановленим Порядком заповнення преференційних документів, графа 11 сертифіката EUR.1 є обов`язковим реквізитом, який підтверджує факт державного контролю. Наявність у цій графі лише відтиску загальної печатки без обов`язкового проставлення особистої номерної печатки посадової особи митниці є грубим порушенням стандартів оформлення. Для професійного імпортера, який регулярно користується тарифними преференціями, відсутність ідентифікатора службової особи, є очевидними ознаками технічного виготовлення документів поза межами встановленої процедури.

Оскільки саме імпортер є безпосереднім вигодонабувачем від застосування тарифної преференції, на нього покладається підвищений обов`язок перевірки легітимності підстав для такої пільги. Добросовісний імпортер, виявивши дефекти у формі документа (графа 11), мав би утриматися від його подання до митних органів до моменту з`ясування автентичності. Подання завідомо дефектних документів свідчить про свідоме прийняття ризику використання недійсних сертифікатів задля отримання неправомірної економічної вигоди.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товарів із використанням сертифікату з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «ФІН ЮА».

Про такий висновок також свідчить прослідковувана в акті документальної невиїзної перевірки системність та розміри недоплачених до Державного бюджету України митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару, у даному випадку ТОВ «ФІН ЮА».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаних сертифікатів для продавців товару по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та більш як достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та його захисники суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність яких не підтверджена.

Сукупність факторів - від прийняття документів з очевидними дефектами до повної відсутності реакції на виявлену фіктивність доводить, що дії ТОВ «ФІН ЮА» не носили характеру випадкової помилки внаслідок недобросовісності контрагента. Навпаки, така поведінка є системною та спрямованою на умисне приховування дійсних обставин походження товару з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірного сертифікату походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

В силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованих по справі митних декларацій типу ІМ40ДЕ керівником ТОВ «ФІН ЮА», є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.

Вирішуючи клопотання захисника про закриття провадження в справі за закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, суд встановив таке.

Відповідь уповноваженого митного органу Королівства Бельгія від 30.05.2024 №2023/N6A2N30/00018617/2 надійшла до Держмитслужби 12.07.2024.

На розгляд суду справа надійшла 28.10.2024.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 05.12.2024 року справу за протоколом №0392/20500/24 постановлено направити Волинській митниці для проведення додаткової перевірки.

Матеріали справи Волинська митниця отримала 28.01.2025, та після проведення додаткової перевірки матеріали справи повернулись до суду 27.02.2025.

В подальшому, постановою Любомльського районного суду Волинської області від 19.06.2025 року справу за протоколом №0392/20500/24 постановлено направити Волинській митниці для проведення додаткової перевірки

Матеріали справи Волинська митниця отримала 26.06.2025, та після проведення додаткової перевірки матеріали справи повернулись до суду 01.07.2025.

25 вересня 2025 року суд прийняв постанову про направлення матеріалів справи територіальному управлінню БЕБ у Волинській області для приєднання до кримінального провадження.

02.02.2026 детективом Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження за ознаками ч.3 ст.358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

05.02.2026 матеріали справи від ТУ БЕБ у Волинській області надійшли до суду.

Згідно із ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Відповідно до ч.3 ст.467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня отримання митним органом або судом матеріалів про таке порушення, переданих відповідно до частини другої статті 496 цього Кодексу, але не пізніше ніж через п`ять років з дня вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 496 МК України передбачено, що у разі закриття кримінального провадження за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності. Постанова у такій справі виноситься у строк, передбачений частиною третьою статті 467 цього Кодексу.

З огляду на такі положення закону та враховуючи направлення Волинською митницею матеріалів справи на розгляд суду в межах визначеного ч.1 ст.467 МК України шестимісячного строку для накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення та подальшу хронологію руху справи, пов`язану із направленням судом справи для приєднання до матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування якого за ознаками ч.3 ст.358 КК України завершилось винесенням постанови про закриття кримінального провадження, а факти декларування товару за митними деклараціями, про які йдеться у цій справі, не є предметом досудового розслідування і не стосуються даного кримінального провадження за ознаками ч.1 ст.212 КК України, тому передбачений ст.467 МК України строк для накладення адміністративного стягнення на дату розгляду справи судом не сплив.

Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому він підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.

Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 96 355 (дев`яносто шість тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 80 копійок.

Штраф у розмірі 96 355 (дев`яносто шість тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 80 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета