Decision № 136646818, 13.05.2026, Shepetivka City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа 947/6854/26

№ 2/688/1363/26

Рішення

Іменем України

13 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

за участю секретаря судових засідань Антонюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

03 квітня 2026 року до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області за підсудністю на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2026 року надійшла справа за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. В обґрунтування позову Товариство вказало, що 14 вересня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" №1767818, відповідно до умов якого позичальнику видано кредит в сумі 18200 грн на 360 днів. 15 вересня 2024 року сторони уклали додаткову угоду до Договору №1767818 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14 вересня 2024 року, відповідно до умов якої ОСОБА_1 збільшено суму кредиту на 5000,00 грн. Таким чином, загальний розмір кредиту склав 23200,00 грн. Денна процентна ставка склала за стандартною ставкою за весь строк корситування кредитом 1% день. Загальні витрати збільшились та склали за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 81100,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом склала 2487,32% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту 104300 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором.

21 липня 2025 року було укладено договір № 21-07/25, відповідно до якого ТОВ "Селфі Кредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1767818.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1767818.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1767818 від 14 вересня 2024 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 104418,17 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 23199,98 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 60338,20 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 9279,99 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 11600,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року відкрито провадження в справі, задоволено клопотання про витребування доказів у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження на 04 травня 2026 року.

Представник позивача Демарчук Н.О. подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, в якому зазначила, що на думку позивача, між ТОВ «Селфі Кредит» та нею було укладено кредитний договір №1767818 від 14 вересня 2024 року, що не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству. Приєднані до матеріалів справи Договори не містять підписів сторін. Згідно позовної заяви та копії поданої позивачем договору №1767818, такий договір було укладено в режимі онлайн шляхом заповнення в електронній формі анкети-згоди клієнта та сайті позивача. Однак, позивач не вказує, яким чином був надісланий та отриманий нею ідентифікатор: СМС-повідомлення, певний месенджер тощо. Позивачем не надано доказів того, що наявні в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою, який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Отже, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме відповідач була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що саме відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також, що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору. Крім того, не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу. Зокрема, подані позивачем копії договорів факторингу не містять будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідача, як то ПІБ, номер кредитного договору та інші дані. Надані позивачем витяги виготовлено позивачем самостійно, за допомогою програмного забезпечення, і позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інформацію на власний розсуд. Також, вважає, що витрати, які поніс позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача Сердійчук Я.Я. подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що ознайомившись із відзивом на позовну заяву, не погоджується з доводами відповідача, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, а відтак підлягають відхиленню. Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на нібито неотримання (недоведеність) факту перерахування кредитних коштів на його банківську картку. Позивач не погоджується з зазначеними доводами, оскільки вони є суперечливими та спростовуються наявними у справі доказами. Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості, відповідач здійснював часткові платежі у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тобто вчинення таких платежів свідчить про фактичне визнання відповідачем існування договірних правовідносин між сторонами, а також підтверджує факт отримання ним кредитних коштів. Якби відповідач не визнавав кредитні правовідносини з первісним кредитором, то він би не вносив платежі для погашення заборгованості за кредитом. Отже, сукупність наведених обставин, зокрема здійснення часткових платежів, свідчить про суперечливість позиції відповідача та підтверджує факт укладення кредитного договору і отримання ним грошових коштів. Укладення кредитного договору через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця є багатоступеневою процедурою, яка передбачає послідовне виконання користувачем ряду дій. Зокрема, для отримання кредиту користувач повинен: - пройти процедуру реєстрації в особистому кабінеті; - вказати свої персональні дані; - зазначити номер мобільного телефону; - вказати реквізити банківської картки; - підтвердити свою особу шляхом проходження процедури ідентифікації; - ознайомитися з умовами кредитного договору; - підтвердити прийняття умов договору шляхом введення одноразового ідентифікатора. Тобто укладення кредитного договору передбачає вчинення користувачем цілого комплексу дій, спрямованих на отримання кредитних коштів. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, та ввів одноразовий ідентифікатор, який отримав на зазначений ним номер мобільного телефону ( НОМЕР_1 ), з метою підписання кредитного договору. Отже, кредитодавцем ТОВ «Селфі Кредит"» було проведено ідентифікацію позичальника через систему BankID НБУ. Відповідач перед укладення кредитного договору, пройшов повну процедуру ідентифікації, що виключає можливість укладення кредитного договору іншою особою, а не відповідачем. Так, у разі оформлення кредиту в банківській установі, позичальнику відкривається спеціалізований кредитний рахунок в такому банку конкретно під видачу цих коштів. Тоді як у разі оформлення кредиту в небанківській фінансовій установі, якою в даному випадку є ТОВ «Селфі Кредит» кредитні кошти перераховуються надавачем платіжних послуг на замовлення кредитора на вже відкритий картковий рахунок позичальника, реквізити якого зазначає сам споживач при оформленні заявки на кредит. Первісний кредитор, яким є ТОВ «Селфі Кредит», є небанківською фінансовою установою та здійснює свою діяльність на підставі спеціальної ліцензії та відповідно до норм чинного законодавства. Натомість, здійснення переказу коштів не охоплюються цією ліцензію, а отже, для видачі кредитів в безготівковій формі, ТОВ «Селфі Кредит» має залучати надавача платіжних послуг. В даному випадку, таким надавачем платіжних послуг є ТОВ «ПЕЙТЕК» (код ЄДРПОУ 44103264), що мало відповідну ліцензію Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Отже, позивачем до матеріалів справи було долучено листи від ТОВ «ПЕЙТЕК»: відповідно до якого від 14.09.2024 року було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 18 200,00 грн. на картку № НОМЕР_2 . відповідно до якого від 15.09.2024 року було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на картку № НОМЕР_2 . Тобто, кредитодавець не отримує повні реквізити банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах кредитодавцем використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Отже, позивачем підтверджено всіма належними та необхідними доказами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» факт перерахування кредитодавцем грошових коштів. Укладаючи кредитний договір, сторони, узгодили усі істотні умови договору, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також розмір та підстави застосування штрафу. На підтвердження здійснення нарахування заборгованості та здійснення платежів відповідачем за кредитним договором позивачем було подано до суду належним чином оформлений: підписаний уповноваженою особою первісного кредитора розрахунок заборгованості за договором. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач належним чином виконав покладений на нього обов`язок доказування та надав повний і достатній обсяг доказів, що підтверджують як факт виникнення заборгованості, так і правомірність набуття права вимоги за відповідним кредитним зобов`язанням. Зокрема, враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн відсутні, а остання підлягає задоволенню. Просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

04 травня 2026 року сторони в судове засідання не з`явилися. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 14 вересня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" №1767818, відповідно до умов якого позичальнику видано кредит в сумі 18200 грн на 360 днів, стандартна процентна ставка 1% в день та застосовується в межах строку кредиту.

15 вересня 2024 року сторони уклали додаткову угоду до Договору №1767818 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14 вересня 2024 року, відповідно до умов якої ОСОБА_1 збільшено суму кредиту на 5000,00 грн. Таким чином, загальний розмір кредиту склав 23200,00 грн. Денна процентна ставка склала за стандартною ставкою за весь строк корситування кредитом 1% день. Загальні витрати збільшились та склали за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 81100,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом склала 2487,32% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту 104300 грн.

Як видно з матеріалів справи, на номер, вказаний відповідачем, було надіслано одноразовий ідентифікатор Т693, яким підписано кредитний договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" №1767818 від 14 вересня 2024 року, та одноразовий ідентифікатор К753, яким було підписано паспорт споживчого кредиту від 14 вересня 2024 року.

Згідно листа АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-15430 від 24 квітня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

14 вересня 2024 року 21:33:09 було перераховано кредитні кошти на картку відповідача (маска картки) № НОМЕР_2 в сумі 18200 грн, про що свідчить лист ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250722-126 від 22 липня 2025 року.

15 вересня 2024 року було укладено додаткову угоду до договору про споживчий кредит за продуктом "NewShort" №1767818 від 14 вересня 2024 року, яка була підписана одноразовим ідентифікатором Х479, відповідно до якої, сума кредиту була збільшена до 23200 грн, а сума, що підлягала видачі 5000 грн.

Паспорт споживчого кредиту до додаткової угоди, до кредитного договору №1767818 від 15 вересня 2024 року, було підписано одноразовим ідентифікатором А580.

15 вересня 2024 року було перераховано кредитні кошти на картку відповідача (маска картки) № НОМЕР_2 в сумі 5000 грн, про що свідчить свідчить лист ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250722-127 від 22 липня 2025 року.

21 липня 2025 року було укладено договір № 21-07/25, відповідно до якого ТОВ "Селфі Кредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1767818.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1767818.

Свої зобов`язання за договором відповідач не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 104418,17 грн, яка складається з тіла кредиту 23199,98 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 60338,20 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 9279,99 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 11600,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором №1767818 від 14 вересня 2024 року та додатками до нього; розрахунком заборгованості; договором факторингу №21-07/25 від 21 липня 2025 року; реєстром боржниквів; довідками ТОВ «Пейтек» від 22 липня 2025 року; актом прийому-передачі реєстру боржників, тощо.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 639 ЦК України також передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Оскільки зобов`язання за договором кредиту не виконано, перехід права вимоги підтверджено позивачем, наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту та процентів в межах заявлених вимог.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Заборгованість за пенею та/або штрафами в розмірі 11600,00 гривень нарахована в період дії воєнного стану, тому не підлягає стягненню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якого судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0607120737 від 04 лютого 2026 року.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 10418,17 грн, а задоволено на суму 92818,17 грн, тобто на 88,89% (92818,17:104418,17х100).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2366,61 грн (2662,40:100х88,89%) судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» 02 липня 2024 року було укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року з адвокатським обєднанням «Лігал Ассістанс», відповідно до якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову інформацію, консультацію і роз`яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід захисту інтересів, складати заяви, скарги, заперечення, процесуальні ті інші документи правового характеру, тощо.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: прайс-лист адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №2880 від 01 грудня 2025 року, витяг з Акту №25 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2026 року з описом виконаних робіт та їх вартістю.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що затрати часу - 9 годин на підготовку та подання даної позовної заяви про стягнення заборгованості та вартість наданих послуг в розмірі 25000 гривень є завищеними, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, ст.ст.526, 599, 625, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №1767818 від 14 вересня 2024 року в сумі 92818,17 грн, з яких: 23199,98 грн - заборгованість за кредитом; 60338,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 9279,99 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2366,61 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , УНЗР НОМЕР_6, РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя