Decision № 136643187, 19.05.2026, Drohobych City and District Court of Lviv Oblast

Справа №442/1499/26

Провадження №2/442/996/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої-судді - Грицай М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» через систему «Електронний Суд» звернулося в суд із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №314612935 від 25.05.2023 у розмірі 23904,30 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.05.2023 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №314612935, відповідно до якого остання отримала кредит (грошові кошти) в сумі 4000 грн. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 5000,00 грн.

28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 про відступлення прав грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги №241 від 25.07.2023. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.

31.07.2024 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру прав вимоги №1 від 31.07.2024 до вказаного договору факторингу 2, ТзОВ «Таліон плюс» відступило, а ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» прийняла права вимоги за договорами, які зазначені в Реєстрі прав вимог №1 від 31.07.2024.

15.07.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників №б/н від 15.07.2025 до вказаного договору факторингу, ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступила, а ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняла право вимоги до відповідача.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені в реєстрі боржників №Б/Н від 15.07.2025, до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 3.

Таким чином, ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 15.07.2025 за договором факторингу №3 наділене правом вимоги до відповідача на загальну суму 23904,30 грн. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, чим порушила умови договору, в результаті чого допустила заборгованість за кредитним договором №314612935 від 25.05.2023.

Зважаючи на вказане, просить задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25.05.2023 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №314612935 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.6. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 4000 грн. 25.05.2023 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит.

Вказане також підтверджується платіжними дорученнями від 25.05.2023 та 11.06.2023, листом АТ КБ «Приватбанк» від 06.03.2026 з долученими виписками за договором №б/н за період часу з 11.06.2023 по 16.06.2023, 25.05.2023 по 30.05.2023.

Згідно з розрахунком первісного кредитора станом на 25.07.2023 борг відповідача за кредитним договором за тілом кредиту складає 5000 грн. та відсотках в сумі 5792,30 грн., що разом складає 10643,30 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 про відступлення прав грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги №241 від 25.07.2023. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Факт відступлення прав грошової вимоги за вказаним договором факторингу також підтверджується Реєстром прав вимоги №241 від 25.07.2023, Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 241 від 25.07.2023 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги №241 від 25.07.2023.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру прав вимоги №1 від 31.07.2024 до вказаного договору факторингу, ТзОВ «Таліон плюс» відступило, а ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» прийняла права вимоги за договорами, у тому числі за кредитним договором №314612935 від 25.05.2023.

Факт відступлення також підтверджується Реєстром прав вимоги №1 від 31.07.2024, протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024, платіжною інструкцією від 05.08.2024 за №7075, де призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 та договору факторингу №31/072401 від 31.07.2024 без ПДВ.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон плюс» від 25.07.2023, борг відповідача станом на 25.07.2023 складає 23904,30 грн, у тому числі 5000 грн - заборгованості по тілу кредиту, 18904,30 грн - заборгваності по відсотках.

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників №б/н від 15.07.2025 до вказаного договору факторингу ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступила, а ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняла права вимоги за договорами, у тому числі за кредитним договором №314612935 від 25.05.2023.

Вказане також підтверджується платіжними інструкціями від 24.09.2025 за №361, від 06.10.2025 №381, від 07.10.2025 за №383, від 10.10.2025 за № 385, від 23.10.2025 за №396, від 24.10.2025 за №401, від 20.10.2025 за №404, від 31.10.2025 за №409, від 03.11.2025 за №411, додатком №1 до договору факторингу - реєстром боржників від 10.07.2025, додатком №2 до договору факторингу - Актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

За таких обставин, до ТОВ «ФК «ЕЙС», починаючи з 15.07.2025 відповідно до договору факторингу №15/07/25-Е, перейшло право за договором №314612935 від 25.05.2023, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем.

Відповідно до виписки позивача з особового рахунку за кредитним договором №314612935 від 25.05.2023, борг відповідача станом на 26.12.2025 (включно) складає 23904,30 грн.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).Таким чином, згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов`язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Підписавши договір про надання кредиту, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на визначені кредитним договором умови та взяла на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула.

Судом встановлено, що відповідач користувалась кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору, наведі вище розрахунки боргу не спростувала.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

У разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до положень ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір №20/08/25-10 про надання правничої допомоги від 20.08.2025, додаткову угоду № 25771100597 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на суму 7000,00 грн.

Суд вважає безпідставними посилання сторони відповідача на ненадання позивачем доказів оплати витрат на правничу допомогу, оскільки відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд не може погодитися з розміром заявлених витрат на правову допомогу.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 3000 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, рішення не проголошується, а датою його ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 137, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄРДПОУ 42986956, Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, заборгованість за кредитним договором №314612935 від 25.05.2023 у розмірі 23904,30 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот чотири гривні 30 копійок), у тому числі: 5000 грн (п`ять тисяч) гривень - тіло кредиту, 18904,30 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот чотири гривні 30 копійок) - відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 19.05.2026.

Суддя М.М. Грицай