Court ruling № 136623639, 18.05.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18.05.2026Справа № 910/5727/26

у складі суду судді Погрібної С.В. , розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю « СТРОНГ » (адреса: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 9 ; код ЄДРПОУ: 21685120

до Акціонерного товариства « Київгаз » (адреса: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4б ; код ЄДРПОУ: 03346331 )

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю « СТРОНГ » (далі - позивач) до Акціонерного товариства « Київгаз » (далі - відповідач), в якій позивач просив суд:

- визначити дії АТ « Київгаз » неправомірними, в частині невиконання зобов`язань по договору № КГ/ПВ-911 щодо розробки проєктної документації з «Облаштування комерційного вузла обліку газу засобами дистанційної передачі інформації за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 9 в Оболонському районі міста Києва » та зобов`язати надати ТОВ « СТРОНГ » проєктну документацію та внести відповідну зміну (відмітку) у робочий проєкт газопостачання топкової ТОВ « СТРОНГ », як це визначено Порядком дій по облаштуванню засобів дистанційної передачі даних;

- визнати неправомірними дії АТ « Київгаз » по обмеженню ТОВ « СТРОНГ » в відборі газу у період з 21.10.2024 по 21.11.2024;

- зобов`язати АТ « Київгаз » провести перерахунок та відшкодувати позивачу вартість невідібраного газу в період протиправного обмеження доступу до газових мереж з 21.10.2024 по 21.11.2024 в розмірі 11 667,95 грн.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2, 3 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява, між іншого, повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Водночас, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Також суд зауважує, що позовна заява містить вимогу майнового характеру, однак, у позовній заяві відсутнє зазначення ціни позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Також суд звертає увагу позивача, що позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Враховуючи специфіку господарських правовідносин, з метою дотримання прав та інтересів обох сторін, судом не може виключатися ймовірність відсутності у відповідача судових спорів, що відповідно виключає можливість наявності в нього електронного кабінету, обов`язок реєстрації якого виникає саме на підставі положень частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, як для учасника справи.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, факт надання послуг поштового зв`язку підтверджує розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п. 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 270 від 05.03.2009, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

У зв`язку з вищевикладеним, суд звертає увагу позивача, що, долучена до позовної заяви, наліпка про поштове відправлення на адресу відповідача із зазначенням трек-номеру не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява подана та підписана ОСОБА_2 , однак, жодних доказів на підтвердження його повноваження до позовної заяви не додано.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 5 ст. 91 ГПК України).

У силу ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на вищезазначене, доданий позивачем до позовної заяви "Розрахунок вартості невідібраного газу в період неправомірного обмеження доступу до газових мереж з 21 жовтня 2024 року по 21 листопада 2024 року" не може бути визнаний судом обґрунтованим, оскільки при зазначенні у ньому відомостей (об`єм газу спожитий позивачем у зазначений період, середнє споживання газу на добу, ціна метра кубічного газу у зазначений період) позивачем не зазначено жодних доказів, які мають підтверджувати такі відомості.

Також суд звертає увагу позивача на те, що подані до суду копії документів не засвідченні належним чином.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України "ДСТУ 4163:2020", який прийнято з наданням чинності з 01.09.2021 наказом від 01.07.2020 №144 Державного підприємства " Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості " "Про прийняття та скасування національних стандартів", відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 №1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181, копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину; не допускається виготовляти копії документів з нерозбірливим текстом, підчистками, приписами та іншими необумовленими виправленнями; копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку; напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій"; у випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи; на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою "Всього в копії _____ арк.". За рішенням установи або на вимогу установи, якій надається копія документа, допускається засвідчувати копії документів поаркушно.

У вказаний спосіб повинна засвідчуватись кожна сторінка копії документа, що додається до позовної заяви.

Також, документи, на які посилається позивач як докази, зокрема, Додатки № 6, №8, № 9, № 11 є нечитабельними та містять нерозбірливий текст, що, в свою чергу, може позбавити суд дослідити їх повно та всебічно під час розгляду справи по суті.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Предмет позову - певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинна бути чітко визначена позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Резолютивна частина рішення суду не повинна викладатись альтернативно, у разі задоволення позову вона відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

В даному випадку, позивачем частково викладені позовні вимоги, які в подальшому, у разі задоволення позовних вимог частково чи повністю, призведуть до неналежного виконання рішення суду, а також не можуть бути викладені у резолютивній частині рішення у тій редакції, в якій викладені у позовній заяві.

Зокрема, позивач просить суд визначити дії АТ « Київгаз » неправомірними, в частині невиконання зобов`язань по договору № КГ/ПВ-911 щодо розробки проєктної документації з «Облаштування комерційного вузла обліку газу засобами дистанційної передачі інформації за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 9 в Оболонському районі міста Києва » та зобов`язати надати ТОВ « СТРОНГ » проєктну документацію та внести відповідну зміну (відмітку) у робочий проєкт газопостачання топкової ТОВ « СТРОНГ », як це визначено Порядком дій по облаштуванню засобів дистанційної передачі даних.

Водночас, зазначена вимога не містить дати договору № КГ/ПВ-911, а також такий спосіб захисту як визначення зобов`язання не передбачений законом чи відповідним договором.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити правові підстави позову.

Однак, позовна заява не містить правових підстав позову.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та наводить відповідне правове і фактичне обґрунтування необхідності в його судовому захисті.

Звертаючись до суду і реалізуючи принцип диспозитивності господарського судового процесу, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Зі свого боку суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінку заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснює суд, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та підстав (юридичних фактів і чинного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог статті 164 та 172 ГПК України, враховуючи, що приписи статті 174 ГПК України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення зазначених судом недоліків у позовній заяві позивачу необхідно надати до суду:

- належним чином оформлену позовну заяву, в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача; значення ціни позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; правові підстави позову, а також викласти її прохальну частину, з урахуванням вищезазначених висновків суду;

- належним чином засвідченні читабельні копії всіх документів, що додаються до позовної заяви;

- докази на підтвердження повноважень підписанта зазначеної позовної заяви - ОСОБА_2 ;

- докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись статтями 42, частинами 1, 2 статті 174 та статтями 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « СТРОНГ » - залишити без руху.

2. Встановити позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

3. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню (статті 235, 255 ГПК України).

Ухвала підписана суддею 18.05.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА