Court ruling № 136608205, 16.05.2026, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа №:755/7169/26

Провадження №: 1-кс/755/2179/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2026 р. м. Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 12026100040001118 від 14.05.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пінчука Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, який являється особою з інвалідністю 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та без постійного місця проживання, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

встановив:

16 травня 2026 року слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026100040001118, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2026 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що 14.05.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04 год. 35 хв. у ОСОБА_5 на фоні неприязних стосунків з адміністратором хостелу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у вигляді помсти виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме вхідних дверей до хостелу по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 винаймав номер для проживання.

Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, обрав загальнонебезпечний спосіб пошкодження чужого майна - підпал.

З метою реалізації свого умислу, 14.05.2026 приблизно о 04 год. 35 хв., ОСОБА_5 , попередньо взявши з собою гумові шини, усвідомлюючи настання наслідків у вигляді пошкодження майна, підійшов до вхідних дверей хостелу по АДРЕСА_2 із заздалегідь заготовленим стороннім вогневим джерелом запалювання.

Після чого поклав на підлогу гумові шини перед вхідними дверима хостелу по АДРЕСА_2 , де раніше винаймав кімнату для проживання, запалив гумові шини та залишив їх горіти, чим пошкодив вхідні двері та фасад хостелу загально небезпечним способом.

У результаті злочинних дій ОСОБА_5 двері та фасад хостелу по АДРЕСА_2 були пошкоджені, чим спричинено матеріальний збиток.

14 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КК України.

15 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом огляду місця події, актом про пожежу, протоколами допиту свідків, протоколами огляду відеозаписів та іншими матеріалами в сукупності.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, органом досудового розслідування зазначено, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та враховуючи, що ОСОБА_5 був раніше засуджений за тяжкий злочин, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Крім того, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця проживання у м. Києві, непрацевлаштований та офіційних доходів не отримує, не має міцних соціальних зв`язків, що унеможливить його виклик до органів слідства, а в подальшому і до суду, в складних умовах воєнного стану в Україні.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що підозрюваний може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію що має значення для кримінального провадження.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно останнього, у зв`язку з чим він перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, на даний час з об`єктивних причин не встановлено та не допитано всіх свідків у кримінальному провадженні, показання яких можуть мати важливе доказове значення.

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, може будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, що в подальшому може позбавити орган досудового можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв`язку з чим порушуватимуться права інших учасників.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначене обґрунтовується тим, що інкримінований йому злочин було вчинено способом, небезпечним для необмеженого кола осіб, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки його дій та схильність до вчинення нових злочинів, у тому числі з непередбачуваними наслідками.

Крім того, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, є неефективним, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати особисте зобов`язання, посилаючись на те, що підозрюваний надав зізнавальні покази та планує активно сприяти розкриттю злочину. Він тривалий час проживає в Києві, винаймає житло в хостелах, у зв`язку з чим йому потрібна свобода пересування. Просив врахувати, що ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, йому встановлена з дитинства друга група інвалідності, має онкологію, крім того, в камері попереднього тримання у нього був приступ епілеспії. У разі визначення домашнього арешту, адресу вказати по АДРЕСА_3 , де проживає його мати.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію захисника, зазначив, що свою причетність до даного правопорушення визнає, та він має вільно пересуватися задля забезпечення неповнолітньої дитини.

Заслухавши прокурора та з`ясувавши думку захисника і підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026100040001118, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

14 травня 2026 року ОСОБА_5 о 22.30 годині було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

15 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 194 КК України, які виразились в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, актом про пожежу, протоколами допиту свідків, протоколами огляду відеозаписів, іншими матеріалами в сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_5 раніше не судимий, розлучений, має місце реєстрації, другу групу інвалідності з дитинства, офіційно непрацевлаштований, не має постійного місця проживання, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 194 КК України, особу підозрюваного, вік, сімейний стан, матеріальне становище, стійкість соціальних зв`язків та доходить висновку, що докази та конкретні обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, враховуючи, що останній ймовірно вчинив тяжке кримінальне правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на його особисте ставлення до кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. У контексті цього ризику слідчий суддя враховує, що правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , власне, полягає в умисному пошкоджені майна, вчиненому шляхом підпалу, що свідчить про вірогідність настання цього ризику. Наявний ризик і перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки до органу досудового розслідування з огляду на відсутність постійного місця проживання.

Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність протипоказань для утримання під вартою; останній розлучений, неповнолітня дитина проживає за кордоном, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків.

Крім того, відсутність постійного місця проживання та реєстрація в кімнаті, де проживає його мати, свідчить про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а також домашнього арешту.

Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки останній не має постійного місця проживання, непрацевлаштований, є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме - відсутність постійного джерела прибутку, який неодружений, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу відповідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

При цьому, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов`язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 12 липня 2026 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО: 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 15 липня 2026 року, але не більше строків досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_8