Court ruling № 136608024, 18.05.2026, Desnianskyi District Court of Kyiv City

Номер провадження 1-кс/754/1136/26

Справа № 754/8982/26

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030003141 від 16.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 30.04.2020 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік;

- 18.11.2021 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, звільнений 02.04.2024 року умовно-достроково, невідбутий строк 11 (одинадцять) місяців 3 (три) дні;

- 03.11.2025 Деснянським районним судом м. Києва з ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71, пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2021 у виді 11 (одинадцяти) місяців 3 (трьох) днів позбавлення волі, та призначено остаточне покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 подано слідчому судді клопотання, погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12025100030003141 від 16.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Згідно з клопотанням та додатками до нього, у невстановлений слідством дату, час та місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 строком на 90 діб, до 03.02.2026.

Реалізуючи свій протиправний умисел, у період часу з 04 год. 33 хв.

по 04 год. 45 хв. 15.11.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, перебуваючи поруч із відділенням АТ «А-БАНК», розташованим за адресою: м. Київ, вул. Миколи Лаврухіна, 3, побачив металевий бокс, всередині якого знаходився бензиновий генератор 7,5 кВт COVAX (CV10000LD-E2), та, скориставшись тим, що поруч із вказаним металевим боксом нікого немає, а його дії є таємними для оточуючих, використовуючи заздалегідь підготовлений пристрій (металеву арматуру), здійснив злам металевого замка, яким був зачинений металевий бокс.

Після чого, продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 таємно викрав вищевказаний бензиновий генератор 7,5 кВт COVAX (CV10000LD-E2) вартістю 22 999 гривень 20 копійок та, утримуючи вказане майно при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав АТ «А-БАНК» матеріальної шкоди на загальну суму 22 999 гривень 20 копійок.

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 13.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, скоїти інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.

Прокурор при розгляді клопотання просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати щодо нього запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі. Стверджував, що працює, хоча й не офіційно, проживає у цивільному шлюбі та має малолітню дитину, повністю відшкодував потерпілому вартість викраденого майна, - однак жодних доказів на підтвердження своїх пояснень підозрюваний слідчому судді не надав.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.

Також, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого, ч.4 ст. 185 КК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що 16.11.2025 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №112025100030003141 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

13.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Зазначені обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №112025100030003141; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.11.2025.; показами (протокол допиту від 16.11.2025) свідка ОСОБА_6 ; показами (протокол допиту від 17.11.2025) свідка ОСОБА_7 ; протоколом перегляду відеозаписів від 17.11.2025 року; показами (протокол допиту від 17.11.2025) свідка ОСОБА_8 ; протоколом перегляду відеозаписів від 27.11.2025 року; показами (протокол допиту представника потерпілого від 24.11.2025) ОСОБА_9 ; протоколом перегляду відеозаписів від 25.11.2025; протоколом огляду від 21.11.2025; показами (протокол допиту від 22.11.2025) свідка ОСОБА_10 ; показами (протокол допиту від 02.12.2025) свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 від 02.12.2025 року; протоколом перегляду відеозаписів від 23.12.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, санкція яких передбачає у тому числі покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, враховуючи особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, його майновий стан та стан здоров`я, - передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Так, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним.

Так, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, даний ризик підтверджується й тим, що 03.11.2025 ОСОБА_5 засуджений Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71, пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2021 у виді 11 (одинадцяти) місяців 3 (трьох) днів позбавлення волі, та призначене остаточне покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського Суду, згідно з якою врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»).

Щодо ризику впливу на свідків, то слідчий суддя зазначає таке.

КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваному відомі персональні дані свідків і потерпілого, місце їх проживання, що свідчить про наявність ризику незаконного впливу на них з метою зміни ними свідчень або відмови від дачі показань, оскільки зміст таких показань є вагомим доказом у даному кримінальному провадженні з огляду на обставини справи.

Також слідчий суддя зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя вважає його також доведеним, зважаючи на те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, а отже, не маючи постійного джерела доходів, може вдатися до протиправних дій з метою відшукання фінансових ресурсів для проживання. Підозрюваний неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став, що свідчить про стійку кримінальну поведінку останнього.

Щодо більш м`яких запобіжних заходів, то слідчий суддя приходить до таких висновків.

Особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 , у зв`язку із відсутністю письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язання та домашній арешт не можуть бути достатніми та дієвими, не сприятимуть виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та обмежень.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Беручи до уваги все вищенаведене, є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

Обставини, зазначені підозрюваним ОСОБА_5 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З урахуванням наведеного, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків, натомість, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та доведеним прокурором у судовому засіданні.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд, з огляду на майновий стан підозрюваного, відсутність офіційної роботи, вважає такий розмір застави надмірним.

Так, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

На переконання слідчого судді необхідною та достатньою буде застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також відповідає розміру застави, визначеному п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, для даного виду кримінального правопорушення, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100030003141 від 16.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду негайно.

Строк тримання під вартою визначити до 16 липня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 16 липня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 66 560 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, слідчого чи прокурора; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 липня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1