Court ruling № 136603813, 28.04.2026, Zvenyhorodka District Court of Cherkasy Oblast

Справа №700/49/25

провадження № 2-др/694/6/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

представника позивача - Сивак Л.А.,

представника відповідача - Заболотнього В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Звенигородка з повідомленням сторін заяву представника відповідача Заболотнього Владислава Михайловича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат у справі №700/49/25 за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на ти же умовах,

встановив:

16 грудня 2025 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла заява представника відповідача Заболотнього Владислава Михайловича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат у справі №700/49/25 за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на ти же умовах, виходячи з якої представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Фермерського господарства «Персть» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що неявка в судові засідання уповноваженого представника позивача призвела до залишення його позову без розгляду, при цьому позивач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, у зв`язку з цим вважає, що наявні підстави для вирішення питання про покладення понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 15 000,00 грн.

Після повернення справи із суду апеляційної інстанції, заяву представника відповідача призначено до розгляду на 28.04.2026.

В судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку з`явився представник відповідача - адвокат Заболотній В.М., який підтримав заяву з підстав, наведених у ній.

Також в судове засідання з`явилася особисто представник позивача ФГ «Персть» Сивак Л.А., яка проти задоволення заяви заперечувала, зазначала, що обсяг витрат на правову допомогу є значно завищеним з урахуванням того, що рішення по суті позовних вимог судом не ухвалювалося, позов залишено без розгляду. Адекватною сумою вважала 5 000 грн.

Заслухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.12.2025 року у даній справі позов залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судові засідання на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.12.2025 року у даній справі позов залишено без змін.

За приписами ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).

За приписами частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Аналіз наведених положень приводить до висновку, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, з`ясуванню підлягають обставини, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, чи зловживав своїми правами.

До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу долучено: копію договору про надання правової допомоги №52/24 від 11 грудня 2024 року; копію акту прийому-передачі виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 11.12.2024 №52/24; копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 15.12.2025 на суму 15 тис. грн., підписану адвокатом Заболотнім В.М.; ордер на надання правничої допомоги від ОСОБА_1 адвокату Заболотньому В.М. в Звенигородському районному суді Черкаської області та Черкаському апеляційному суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на: 1) професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, що повною мірою відповідає принципу диспозитивності цивільного процесу.

Стороною позивача в судовому засіданні надано суду усні заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, яке у своєму змісті містить клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого, зокрема, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв важливими є висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, визначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як зазначено в Акті прийому-передачі виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 11.12.2024 №52/24, наданому представником відповідача, послуги надані в такому обсязі: підготовка, складення, подача до Звенигородського районного суду Черкаської області відзиву на позов, інших процесуальних документів, забезпечення участі під час розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_1 добросовісно виконувала свої обов`язки щодо явки до суду та приймала участь у справі як особисто, так і через відеоконференцзв`язок з Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області. Також уповноважений представник відповідача - адвокат Заболотній В.М. приймав участь у справі за допомогою відеоконференцзв`язку. У випадках неможливості прибути в судові засідання своєчасно подавали до суду відповідні заяви та клопотання.

У свою чергу поведінка позивача у справі не була добросовісною через неявку уповноваженого представника в судові засідання, не подачу заяви про можливість розгляду справи за відсутності представника, що призвело до залишення позовної заяви без розгляду.

Водночас, проаналізувавши вартість і обсяг наданих позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній справі №700/49/25, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представниками процесуальних документів, ціну позову, результат розгляду позову, який в цьому випадку залишено судом без розгляду, а також час, який необхідний адвокату на підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, що сума витрат на правничу допомогу визначена у заяві про ухвалення додаткового рішення у розмірі 15 000,00 грн є завищеною з огляду на результати розгляду та не відповідає критеріям розумності їхнього розміру.

Враховуючи наявність підстав для зменшення розміру суми судових витрат суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню компенсація понесених ним судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цивільної справи, в розмірі 10 000,00 грн.

Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість заяви про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації судових витрат відповідача у вказаній цивільній справі та наявність правових підстав для його часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141,142, 257, 261, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву відповідача Заболотнього Владислава Михайловича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат у справі №700/49/25 за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на ти же умовах - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на ти же умовах, яким стягнути з Фермерського господарства «Персть» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень).

В решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07.05.2026

Учасники справи:

Позивач: Фермерське господарство «Персть» (адреса : с. Босівка, Лисянського району, Черкаської області, 19341, код ЄДРПОУ 31803708, адреса електронної пошти: FPerst2024@meta.ua, тел. 6-18-83),

Відповідач: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ).

Суддя О.Ю.Смовж