Decision № 136599861, 18.05.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/4713/26

РІШЕННЯ

іменем України

18 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.11.2025 року № 172850035620 в частині незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 10.02.2015 по 17.11.2025 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 (дата заповнення якої 29.08.1988 року) у Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері, який у подальшому було реорганізовано шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер» та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 № 172850035620 в частині незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 10.02.2015 по 08.12.2025 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 (дата заповнення якої 29.08.1988 року) у Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері, який у подальшому було реорганізовано шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 10.02.2015 по 08.12.2025 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 (дата заповнення якої 29.08.1988 року) у Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері, який у подальшому було реорганізовано шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка вважає відмови відмови відповідачів у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 10.02.2015 по момент її звернення до органу Пенсійного фонду згідно з трудовою книжкою від 10.02.2015 НОМЕР_2 , протиправними та, такими, що порушують її право на належне пенсійне забезпечення. Просить задоволити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що страховий стаж позивача становить 35 років 6 місяців 6 днів, однак пільговий стаж за Списком № 2 складає лише 7 місяців. При цьому періоди роботи з 10.02.2015 по 31.12.2017, з 01.06.2018 по 31.03.2019, з 01.05.2019 по 31.08.2019 та з 01.10.2019 по 17.11.2025 не були враховані до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб інформації про роботу за Списком № 2 та відсутністю підтвердження атестації робочих місць. У зв`язку з цим позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недосягнення необхідного пільгового стажу тривалістю 10 років.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача та просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

17.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.11.2025 № 11728500035620 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2 10 років.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди. Пільговий стаж роботи за Списком №2 обчислено на підставі даних, наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стажу згідно абзацу сьомого пункту 20 Порядку і 12.08.93 №637.

Вік заявниці 54 роки 3 місяці.

Страховий стаж особи становить 35 років 6 місяців 6 днів.

Пільговий стаж особи за Списком №2 становить 7 місяців.

До пільгового стажу не враховано періоди роботи в Комунальному некомерційному підприємстві Луганської обласної ради «Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер»:

- з 10.02.2015 по 31.12.2017, у зв`язку з відсутністю в відомостях по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про роботу за Списком № 2 (код підстави «ЗПЗ013Б1»);

- з 01.06.2018 по 31.03.2019, з 01.05.2019 по 31.08.2019, з 01.10.2019 по 17.11.2025, у зв`язку з відсутністю в відомостях по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про атестацію робочих місць.

08.12.2025 позивачка повторно звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 №172850035620 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2 10 років.

Страховий стаж особи становить 35 років 6 місяців 6 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

Пільговий стаж особи за Списком №2 становить 7 місяців. Зараховано періоди з 01.01.2018 по 31.05.2018, з 01.04.2019 по 30.04.2019, з 01.09.2019 по 30.09.2019 за даними, наявними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з урахуванням відомостей по спеціальному стажу де наявна інформація про атестацію робочого місця.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 10.02.2015 згідно з трудовою книжкою від 10.02.2015 НОМЕР_1 , оскільки в документі відсутня інформація, що підтверджує роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі, також Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".

Суд зазначає, що рішеннями відповідачів позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2 10 років.

Судом становлено, що позивачці виповнилось 54 роки та загальний страховий стаж особи становить 35 років 6 місяців 6 днів. Пільговий стаж особи за Списком №2 становить 7 місяців.

Отже, чинне правове регулювання передбачає право жінок на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років за умови наявності необхідного страхового та пільгового стажу. Оскільки на день звернення до органу Пенсійного фонду позивачці виповнилось 54 роки 3 місяці, вона досягла встановленого законом віку для призначення такої пенсії.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивачки періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємстві Луганської обласної ради Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер: з 10.02.2015, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637), у пунктах 1 та 2 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

У той же час, пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, системний аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Однак, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, або трудова книжка відсутня, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до п.1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМ України №442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з п. 10 Порядку №442, результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Так, зокрема, до Розділу XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, внесено посаду «молодша медична сестра з догляду за хворими».

Вказаною постановою затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з розділом XIX якого до професій, робота на якій дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, відноситься професія молодші спеціалісти з медичною освітою, які зайнятті у відділеннях і кабінетах хіміотерапії.

Пунктом 24 ж підрозділу «в онкологічних закладах (підрозділах), центрах, диспансерах» Розділу XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Постанови № 36 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, зайняті у відділеннях і кабінетах хіміотерапії

Судом встановлено, що позивачкою до матеріалів справи надано копію трудової книжки НОМЕР_1 , з якої вбачається безперервність її трудової діяльності у відповідному закладі охорони здоров`я та характер виконуваної роботи.

Зокрема, згідно із записом №18 від 10.02.2015 року позивачку прийнято на посаду медичної сестри (палатної) хіміотерапевтичного відділення №1 шляхом переведення до Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Надалі, відповідно до запису №21 від 22.06.2015 року, за результатами атестації робочих місць підтверджено право позивачки на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.

Як убачається із запису №22 від 01.04.2016 року, відбулася лише організаційна зміна найменування структурного підрозділу хіміотерапевтичне відділення №1 перейменовано у хіміотерапевтичне відділення, що не вплинуло на характер виконуваної позивачкою роботи.

Записом №23 підтверджено продовження позивачці вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «сестринська справа», що свідчить про подальше виконання нею професійних обов`язків у межах займаної посади.

Відповідно до запису №24 від 10.01.2020 року, Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер було реорганізовано шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер», при цьому трудові відносини позивачки продовжено.

Згідно із записом №25 від 01.06.2020 року, у зв`язку з приведенням найменування посади у відповідність до Національного класифікатора професій, посаду «сестра медична (палатна) хіміотерапевтичного відділення» змінено на «сестра медична стаціонару (палатна) хіміотерапевтичного відділення».

Крім того, записом №26 від 06.04.2020 року за результатами чергової атестації робочих місць повторно підтверджено право позивачки на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Стосовно необхідності проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відтак, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII (у спірних правовідносинах це пункт 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV) - за результатами атестації робочих місць як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, які враховані судом у спірних правовідносинах.

Суд констатує, що надання уточнюючих довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2018 у справі № 235/1112/17.

Факт роботи позивачки на посаді медичної сестри (палатної) хіміотерапевтичного відділення Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру (згодом -комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер») підтверджується належно оформленими записами трудової книжки НОМЕР_1 , які в сукупності свідчать про безперервність трудової діяльності позивачки, зайнятість у відділенні хіміотерапії.

Не проведення роботодавцем атестації робочих місць не може бути підставою для позбавлення позивачки права на зарахування відповідних періодів до пільгового стажу, оскільки вона позбавлена будь-якого впливу на виконання роботодавцем цього обов`язку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.11.2025 № 172850035620 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 № 172850035620 в частині незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 10.02.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.11.2025 року № 172850035620 в частині незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 10.02.2015 по 17.11.2025 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 .

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 № 172850035620 в частині незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 10.02.2015 по 08.12.2025 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 10.02.2015 по 08.12.2025 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов`янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122 , код ЄДРПОУ - 13486010) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.І. Салюк