ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2011 р. Справа № 55/244-10
вх. № 9905/5-55
Суддя господарського суду Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Проскурін Д.В. (дов. б/н від 01.09.2010р.),
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ПП "Маріванна", м. Харків
до ТОВ "Промснаб", м. Харків
про стягнення 101907,89 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємства "Маріванна" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" заборгованості за Договором поставки від 01.01.2010р. в сумі 101907,89 грн., з яких 80101,13 грн. - основного боргу; 1781,48 грн. - пені та 20025,28 грн. - штрафу. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Розпорядженням заступника голови суду від 20.12.10 № 858-10, у зв"язку з відрядженням судді Гребенюк Н.В., справу було передано до розгляду судді Тихому П.В.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 01.01.10 між сторонами було підписано договір поставки. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у п. 5.3 договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар, а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи, але оплату його вартості належним чином не здійснив. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 80101,13 грн.
01.11.10 сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, яким підтвердили розмір заборгованості в сумі 80101,13 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 80101,13 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Пунктами 7.2 та 7.3 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені та штрафу. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нараховані позивачем пеня в сумі 1781,48 грн. та штраф в розмірі 20025,28 грн. відповідають умовам договору та вимогам законодавства і підлягають стягненню.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.
За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ "Промснаб" (м. харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код 24124416) на користь ПП "Маріванна" (м. Харків, вул. Плеханівська, 18, код 35972824) 80101,13 грн. - основного боргу; 1781,48 грн. - пені, 20025,28 грн. - штрафу, 1019,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Тихий П.В.
повний текст рішення складено 12.01.11
The court decision No. 13658613, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 10.01.2011. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 55/244-10. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: