Decision № 136561069, 15.05.2026, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2026 року м. Рівне№460/5610/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011 року за період роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року, яка видана Акціонерним товариством відкритого типу Юніко та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком, з урахуванням довідки про заробітну плату№88 від 13.07.2011 року за період роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року, виданої Акціонерним товариством відкритого типу Юніко.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії за віком та не зараховано довідку про заробітну плату№88 від 13.07.2011 року за період роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року, виданої Акціонерним товариством відкритого типу Юніко.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Поряд із тим, відповідно до ч.4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 07.07.2011 ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва призначено пенсію за віком довічно відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для призначення пенсії позивачкою подано пакет документів, передбачений вимогами чинного пенсійного законодавства, зокрема довідку про заробітну плату №88 від 13.07.2011, видану ВАТ «Юніко», на підставі якої органом Пенсійного фонду здійснено обчислення розміру пенсійних виплат відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на момент призначення пенсії.

У 2014 році у зв`язку зі зміною місця проживання позивачка звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення пенсійної справи на облік до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області.

Після перевірки матеріалів пенсійної справи Костопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області висловлено сумніви щодо правомірності видачі довідки ВАТ «Юніко» про заробітну плату №88 від 13.07.2011, у зв`язку із чим відповідачем проведено перерахунок пенсії у бік зменшення її розміру.

Крім того, починаючи з 01.05.2017, відповідачем змінено порядок обчислення пенсії позивачки шляхом застосування показника середньої заробітної плати за 20142016 роки, що, на думку позивачки, здійснено без належних правових підстав та всупереч вимогам чинного законодавства.

18.12.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011, виданої ВАТ «Юніко» за період роботи 19831987 років.

За результатами розгляду вказаного звернення листом №1708-26381/Н-02/8-1700/26 від 16.01.2026 відповідач повідомив про відмову у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що довідка про заробітну плату підписана керівником ВАТ «Юніко» ОСОБА_2 після припинення його повноважень, оскільки ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.11.2010 підприємство визнано банкрутом.

Також відповідач зазначив, що відповідно до довідки Комунальної установи «Трудовий архів» Костопільської районної ради №245 документи з особового складу Костопільського ОРС УРСа МЛХ, ДТВП «Костопільлісторг» та їх правонаступника ВАТ «Юніко» на архівне зберігання не надходили та в архіві відсутні.

Не погоджуючись із зазначеними діями та рішенням органу Пенсійного фонду України, позивачка вважає відмову у проведенні перерахунку пенсії протиправною, такою, що прийнята без належного правового обґрунтування та з порушенням її права на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом про захист порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІVпенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1ст. 58 Закону №1058-IV, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Положеннями ст. 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Зі змісту ст. 40 Закону1058-IV вбачається, що за загальним правилом обчислення пенсії здійснюється за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, однак, вказане правило має виключення, коли для обчислення пенсії може бути врахований страховий стаж до 01.07.2000, а саме: за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року довідкою про заробітну плату первинними документами; в разі, якщо страховий стаж починаючи 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.

Згідно з п. 2.10 Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Таким чином, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.

Водночас, обов`язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Виходячи з наведеного, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.

Разом з тим, перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для не врахування заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів того, що спірний період роботи позивача не підтверджений первинними документами.

Суд також зазначає, що рішення пенсійного органу, зокрема, щодо неврахування певного документа при здійсненні нарахування пенсії має бути обґрунтованим та містити чітко сформульовані підстави такої відмови.

Судовим розглядом встановлено, що 18.12.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011, виданої ВАТ «Юніко» за період роботи з 1983 по 1987 роки. За результатами розгляду зазначеного звернення відповідач листом №1708-26381/Н-02/8-1700/26 від 16.01.2026 повідомив позивачку про відмову у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки про заробітну плату. Підставою для прийняття такого рішення відповідач зазначив те, що довідка №88 від 13.07.2011 була підписана керівником ВАТ «Юніко» ОСОБА_2 після припинення його повноважень, оскільки ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.11.2010 підприємство було визнано банкрутом. Також відповідач послався на довідку Комунальної установи «Трудовий архів» Костопільської районної ради №245, відповідно до якої документи з особового складу Костопільського ОРС УРСа МЛХ, ДТВП «Костопільлісторг» та їх правонаступника ВАТ «Юніко» на архівне зберігання не надходили та у трудовому архіві відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас за змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення.

Згідно із положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, орган Пенсійного фонду під час вирішення питання щодо призначення або перерахунку пенсії зобов`язаний здійснити всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих особою документів, а рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на належних, допустимих та достатніх доказах.

Як вбачається з матеріалів справи, довідка про заробітну плату №88 від 13.07.2011 містить відомості про заробітну плату позивачки за період роботи з 1983 по 1987 роки та видана на підставі особових рахунків працівника, що прямо відповідає вимогам підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1. Вказана довідка міститься у матеріалах пенсійної справи позивачки та була прийнята органом Пенсійного фонду при первинному призначенні пенсії у 2011 році.

Судом також встановлено, що у грудні 2017 року Костопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зверталося до Костопільського районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії, мотивуючи позов тим, що довідка про заробітну плату №88 від 13.07.2011 нібито була видана після ліквідації підприємства ВАТ «Юніко» у процедурі банкрутства, а тому не може братися до уваги при обчисленні пенсії.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 14.03.2018 у справі №564/2581/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 04.07.2018, у задоволенні позовних вимог органу Пенсійного фонду відмовлено. Під час розгляду зазначеної справи судами встановлено відсутність належних та допустимих доказів недійсності довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011, а також відсутність доказів недостовірності відомостей, зазначених у ній.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у справі, що набрало законної сили, не доказуються повторно при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено відповідні обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому на момент розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано жодного судового рішення або іншого належного доказу, яким би було встановлено недійсність довідки №88 від 13.07.2011, факт її фальсифікації чи недостовірність відомостей, викладених у ній. Сам по собі факт визнання підприємства банкрутом або відсутність документів у трудовому архіві не свідчить автоматично про недійсність документів, виданих таким підприємством, та не може бути безумовною підставою для обмеження конституційного права особи на належне пенсійне забезпечення.

Крім того, відповідачем не заперечується факт роботи позивачки у період з 1983 по 1987 роки на підприємстві Костопільського ВРП УРП Мінлісгоспу УРСР, правонаступником якого було ВАТ «Юніко», а також факт наявності у матеріалах пенсійної справи оригіналів довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011 та довідок про стаж №89 і №91 від 13.07.2011. Відтак відповідач фактично не спростував достовірності відомостей щодо трудової діяльності позивачки та отриманої нею заробітної плати.

Суд зазначає, що відповідно до принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, особа має право розраховувати на стабільність правовідносин та передбачуваність дій органів державної влади. Орган Пенсійного фонду, прийнявши у 2011 році довідку про заробітну плату та призначивши на її підставі пенсію, не вправі у подальшому відмовляти у врахуванні цієї ж довідки виключно з мотивів наявності припущень щодо порядку її видачі без належного встановлення факту її недійсності у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Проте у даному випадку відповідачем не доведено правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії, а наведені у спірному рішенні доводи ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачки з урахуванням довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011 є необґрунтованим, прийнятим із порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З огляду на встановлені у справі обставини та з метою ефективного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії позивачки з урахуванням довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011, виданої ВАТ «Юніко», за період роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій-задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011 року за період роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року, яка видана Акціонерним товариством відкритого типу «Юніко».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, з урахуванням довідки про заробітну плату №88 від 13.07.2011 року за період роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року, виданої Акціонерним товариством відкритого типу «Юніко».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1331,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 травня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко