Decision № 136554739, 11.05.2026, Horokhiv District Court of Volyn Oblast

Справа №155/282/26

Провадження №2/155/394/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,

за участю прокурора Ковбасовської О.О.,

представника позивача Ковальчук О.В.,

третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Мацюка Сергія Ярославовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про конфіскацію 1/3 частки земельних ділянок у власність держави

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області Мацюк С.Я., який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 20 лютого 2026 року звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про конфіскацію 1/3 частки земельних ділянок.

Свої позовні вимоги обґрунтовує, що Луцькою окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави в частині незаконного перебування у приватній власності громадянина російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Вказує, що громадянин російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали Горохівського районного суду Волинської області від 04.07.2017 у справі №155/1802/16 про визнання права власності на спадкове майно, якою затверджено мирову угоду між спадкоємцями за законом ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув право власності в порядку спадкування на 1/3 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства» з кадастровими номером 0720880200:01:001:0602 площею 0,41 га та на 1/3 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства» з кадастровим номером 0720880200:01:001:0601 площею 0,2911 га, які знаходяться у с. Бережанка колишнього Горохівського району (на даний час с. Бережанка Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області).

Вказує, що власником 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0720880200:01:001:0601 та 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0720880200:01:001:0602 з 18.04.2018 є ОСОБА_4 , РНОКПП відсутній, документ, що посвідчує особу іноземця: № НОМЕР_1 , виданий 05.05.2009 преснєнським ОУФМС росії по місті москві, країна громадянства: російська федерація. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно співвласниками вищевказаних ділянок є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також, зазначає, що в порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України земельні ділянки з кадастровими номерами 0720880200:01:001:0601 та 0720880200:01:001:0602 (1/3 частки кожної з них), успадковані іноземним громадянином ОСОБА_4 , не відчужені ним упродовж одного року з дня набуття права власності, у зв`язку з чим підлягають конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи наведене просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 1/3 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства» з кадастровими номером 0720880200:01:001:0602 площею 0,41 га, та 1/3 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства» з кадастровими номером 0720880200:01:001:0601 площею 0,2911 га, які на праві приватної власності належать громадянину російської федерації ОСОБА_4 . Стягнути з Відповідача на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5324,8 гривень.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 08 квітня 2026 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача прокурор Ковбасовська О.О. підтримав заявлені позовні вимоги, на обґрунтування своєї позиції навела аргументи, аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник позивача ГУ Держгеокадастру Ковальчук О.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 є громадянином росії, єдиним способом інформування останнього щодо справи №155/282/26 залишається спосіб, визначений ч.11 ст.128 ЦПК України виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України». Саме цей спосіб і було застосовано судом, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782св21).

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце здійснення судових засідань, однак для участі в судових засіданнях не прибув, про наявність поважних причин для цього суд не повідомляв, заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення розгляду справи від нього до суду не надходили; відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в судовому засіданні заперечували щодо конфіскації часток земельних ділянок в дохід держави. Вказували, що дані земельні ділянки належали їхньому батьку та діду, а тому мають перейти їм у власність, а не в державу.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 04 липня 2017 року, затверджено мирову угоду між сторона у справі та визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом першої черги на 1/3 частку кожному: житлового будинку з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,85 га для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВЛ №010789, які належали ОСОБА_6 . Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності, в порядку спадкування за законом першої черги в рівних частинах кожному на 1/3 частину, яка б належала їхньому батькові ОСОБА_7 по смерті спадкодавця ОСОБА_6 , а саме : житлового будинку з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,85 га для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВЛ №010789 (а.с.18 19).

Відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки №462901137, від 04 лютого 2026 року, власниками земельної ділянки з кадастровим номером №0720880200:01:001:0601, площа 0,2911 га, цільове призначення для ведення підсобного сільського господарства, адреса: Волинська область, Горохівський район, село Бережанка, є ОСОБА_3 розмір частки 1/6, ОСОБА_2 розмір частки 1/6, ОСОБА_1 розмір частки 1/3, ОСОБА_4 документ, що посвідчує особу іноземця, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 05 травня 2009 року, видавник преснєнським оу уфмс росія по місті москві, країна громадянства російська федерація розмір частки 1/3 (а.с.14).

Крім того, відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки №462902042, від 04 лютого 2026 року, власниками земельної ділянки з кадастровим номером №0720880200:01:001:0602, площа 0,41 га, цільове призначення для ведення підсобного сільського господарства, адреса: Волинська область, Горохівський район, село Бережанка, є ОСОБА_3 розмір частки 1/6, ОСОБА_2 розмір частки 1/6, ОСОБА_1 розмір частки 1/3, ОСОБА_4 документ, що посвідчує особу іноземця, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 05 травня 2009 року, видавник преснєнським оу уфмс росія по місті москві, країна громадянства російська федерація розмір частки 1/3 (а.с.15).

Відповідно до копії листа №1491/01-09/а 25 від 28 листопада 2025 року, ОСОБА_4 , дійсно громадянин російської федерації, але на території Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області в селі Бережанка Луцького району Волинської області не зареєстрований та не проживає (зворотна сторона а.с.27).

Згідно з копії листа №0701.3.1-9333/0701.1.3-25 від 18 грудня 2025 року, виданого Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області, за наявними обліками УДМС у Волинській області громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не значиться (зворотна сторона а.с.29).

Відтак, суд встановив, що між сторонами склались спірні правовідносини, які виникли з приводу порушення відповідачем ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.80, 81, 145 ЗК України при використанні ним як іноземцем прийнятих у спадщину земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яку він зобов`язаний був відчужити упродовж року після набуття права власності.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, а саме: кадастровий номер, місце розташування, площа, цільове призначення (категорія земель), інформація про її власників. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Положення ст.13,14 Конституції України, визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно з ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту ч.2 ст.81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст.81 Земельного кодексу України, можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч.3 ст.81 Земельного кодексу України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч.4 ст.81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.2, 4 ст.145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно з ст.356 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Частиною 5 статті 41 Конституції України, визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 3 частини 1, 2 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України "Про прокуратуру"; далі Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України «Про прокуратуру» № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини 4 статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

У позовній заяві прокурор вказав, що саме Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду з позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

З листа Луцької окружної прокуратури №53-829ВИХ-25 від 08 грудня 2025 року до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області вбачається, що прокуратура просить повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися ГУ Держгеокадастру у Волинській області заходи до конфіскації у судовому порядку земельних ділянок , які на праві приватної власності належать громадянину рф ОСОБА_4 (1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 0720880200:01:001:0602 та 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 0720880200:01:001:0601. Також, просить поінформувати про позицію ГУ Держгеокадастру у Волинській області з приводу представництва Луцькою окружною прокураторою інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Волинській області в суді у справі про конфіскацію земельних ділянок ОСОБА_4 (а.с.36)

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від №10-3-0.6-68/2-26 від 06 січня 2026 року, вбачається Головне управління не заперечує щодо пред`явлення Луцькою окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі Головного управління у зв`язку з обмеженим фінансуванням по сплаті судового збору за подання відповідних позовів (зворотна сторона а.с. 37).

Беручи до уваги викладене, надаючи оцінку наявності підстав представництва прокурором інтересів держави, суд констатує, що заступник прокурора, звертаючись із позовом, у встановленому законом порядку обґрунтував порушення інтересів держави та вказав про зволікання подання позову органом, в інтересах якого звертається до суду, та у чому полягає його бездіяльність щодо захисту законних інтересів держави.

Суд дійшов висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Суд встановив, що ОСОБА_4 є громадянином російської федерації, є власником двох земельних ділянок з кадастровими номерами 0720880200:01:001:0602, площею 0,041 га, та 0720880200:01:001:0601 площею 0,2911 га, на які в 2018 році набув право власності в порядку спадкування, як іноземна громадянка впродовж року після набуття права власності на вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 2018 року і по теперішній час) не здійснив відчуження згаданих земельних ділянок на виконання вимог ч.4 ст.81 ЗК України.

Отже, наявні підстави для конфіскації відповідних земельних ділянок у власність держави та припинення права власності ОСОБА_4 на згадані об`єкти нерухомого майна. Відтак, позов прокурора підлягає задоволенню.

У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_4 про конфіскацію у власність держави земельних ділянок.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд, в зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь Волинської обласної прокуратури 5324,8 гривень судового збору, сплаченого при пред`явленні даного позову.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.316, 318, 319, 321, 325, 328, 346, 354 Цивільного кодексу України, ст. 2-5, 22, 23, 78, 79, 81, 84, 130, 140, 145 Земельного кодексу України, ст.3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 258, 259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Конфіскувати у власність держави 1/3 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства» з кадастровими номером 0720880200:01:001:0602 площею 0,41 га, що знаходиться у с. Бережанка Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, та яка на праві приватної власності належить громадянину російської федерації ОСОБА_4 .

Конфіскувати у власність 1/3 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства» з кадастровими номером 0720880200:01:001:0601 площею 0,2911 га, що знаходиться у с. Бережанка Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, та яка на праві приватної власності належить громадянину російської федерації ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Волинської обласної прокуратурисудові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі є:

Позивач: Луцька окружна прокуратура: місцезнаходження Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 13, 43025;

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, 43006, код ЄДРПОУ 39767861;

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , місто москва, документ, що посвідчує особу іноземця: № НОМЕР_1 , виданий 05 травня 2009 року преснєнським оуфмс росія по місті москві.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2024 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Дата складання повного тексту судового рішення 14 травня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана