Decision № 136541576, 15.05.2026, Dolynska District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 175/16010/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у спрощеному провадженні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС») звернулось до суду з цим позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 57353,74 грн заборгованості за кредитним договором № С-500-004524-19-980 від 16 липня 2019 року.

Позов мотивує тим, що 16 липня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі ТОВ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № С-500-004524-19-980.

Пізніше між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено договір факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року, за яким ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ» отримало право вимоги за кредитним договором № С-500-004524-19-980 від 16 липня 2019 року, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ» у свою чергу відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ «ФК «УКГЛОБАЛ-ФІНАНС» згідно договором факторингу № 01.02-38/23 від 26 липня 2023 року.

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не виконує.

Відповідач ОСОБА_1 відзив у встановлений строк до суду не надіслав. Повідомлявся про розгляд справи згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

Судом установлено, що 16 липня 2019 року між ОСОБА_1 (Позичальник, Споживач, Клієнт) та АТ «Ідея Банк» (Кредитодавець, Банк) укладено кредитний договір (угода про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування) № С-500-004524-19-980 (далі Договір).

За цим Договором, Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по рахунку (далі Кредитна лінія та/або Кредит) на таких умовах: максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн. Ліміт Кредитної лінії доступний Клієнту на момент укладення Угоди становить 20000 грн та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено Клієнта додатково. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 24 відсотки річних. Розмір обов`язкового мінімального платежу (ОМП) встановлюється Тарифами та ДКБО. Дата сплати ОМП за Кредитною лінією за попередній Розрахунковий період (РП) до останнього Операційного (банківського) дня наступного РП, який визначається умовами ДКБО. Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБО, в т. ч. черговість погашення вимог Банку, здійснюються згідно з умовами ДКБО, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.

Право вимоги за вищезазначеним правочином відступлено Первісним кредитором АТ «Ідея Банк» на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ», правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФІНАНС», згідно з договором факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року (з додатками), витягом з Реєстру боржників до цього договору, а після цього було відступлено ТОВ «ФК «УКГЛОБАЛ-ФІНАНС», згідно договором факторингу № 01.02-38/23 від 26 липня 2023 року (з додатками), витягом з Реєстру боржників до цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (чч. 1-3 ст. 207 ЦК України).

У чч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У чч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за кредитним договором № С-500-004524-19-980 від 16 липня 2019 року, відповідно з нього підлягає стягненню на користь Нового кредитора ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за цим правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) дійшла висновку, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зазначила, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У свою чергу, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з пунктами 10.9.2, 10.25 ДОГОВОРУ КОМПЛЕКСНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ (ДКБО), затвердженого протоколом засідання Правління № 03/06-02 від 6 березня 2019 року (вводиться в дію 8 квітня 2019 року) (file:///C:/Users/lBlaranskyi/Downloads/45%20Elektronna%20kopiiaDKBOFO_08.04.2019-14.07.2019.pdf), строк користування Лімітом кредитної лінії 365 днів з моменту отримання Клієнтом права використання коштів кредитної лінії, з можливістю пролонгації дії Кредитної лінії (за умови прийняття Банком відповідного рішення).

Після закінчення строку дії Кредитної лінії, який визначається відповідно до умов п. 10.9.2. даного Розділу, Банк має право продовжити строк дії Кредитної лінії у попередньому розмірі та на такий самий строк, але не більше строку дії Договору, у разі наявності таких сукупних обставин, як: - сумлінне та точне дотримання Клієнтом умов Договору - відсутність письмової заяви Клієнта про анулювання Кредитної лінії. При цьому, першим днем дії нового строку Кредитної лінії є перший календарний день, наступний за останнім днем попереднього строку дії Кредитної лінії. Банк має право протягом строку дії Кредитної лінії змінити термін дії Кредитної лінії, продовжити строк дії Кредитної лінії або припинити строк дії Кредитної лінії згідно з умовами цього Договору.

Отже, строк дії кредитної лінії 365 днів. Позивачем не надано фактичних даних, що підтверджують прийняття АТ «Ідея Банк» рішення про продовження строку дії Кредитної лінії. Угода про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування № С-500-004524-19-980 від 16 липня 2019 року не містить правил щодо строку дії кредитної лінії, строку кредитування чи строку цього договору. У зв`язку з цим, є необґрунтованими доводи позивача, що відповідач отримав 20000 грн у кредит на строк до 16 липня 2024 року, оскільки фактичних даних, що підтверджують ці обставини матеріали справи не містять.

З огляду на це, право кредитодавця у цій справі нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилися після спливу визначеного договором строку кредитування. За порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Позивач у цій справі не вимагає стягнути з відповідача проценти за порушення грошового зобов`язання, згідно з положеннями ст. 625 ЦК України

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19973,71 грн, 1308 грн заборгованості за відсотками. Відсотки відповідачеві нараховано за ставкою 24 відсотки річних. Зі змісту витягів з Реєстру боржників відомо, що відповідач за кредитним договором добровільно сплатив 3492 грн, що має бути враховано під час визначення остаточної суми заборгованості (20000 х 24 відсотки 3492 + 1308). Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором: 21281,71 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача не містить періоду нарахування процентів та ставки нарахування процентів, відповідно не може бути обґрунтованим.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідач згідно з положеннями ч. 5 ст. 137 ЦПК України не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. У свою чергу за ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» у цій справі понесло судові витрати в розмірі 3028 грн зі сплати судового збору та 10000 грн на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача в розмірі 4834,18 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 610-611, 625, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код: 41915308) заборгованість за кредитним договором № С-500-004524-19-980 від 16 липня 2019 року в розмірі 21281,71 грн (двадцять одну тисячу двісті вісімдесят одну гривню сімдесят одну копійку); а також 4834,18 грн (чотири тисячі вісімсот тридцять чотири гривні вісімнадцять копійок) понесених судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський