Court ruling № 136516713, 06.05.2026, Sykhivskyi District Court of Lviv City

Справа №464/1149/18

пр № 6/464/87/26

У Х В А Л А

06 травня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Мички Б.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа,

у с т а н о в и в:

Заявник звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі № 464/1149/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС». Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 464/1149/18.

Заявник у судове засідання не з`явився, просить розгляд заяви проводити у її відсутності.

Інші учасники справи на розгляд заяви не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце її розгляду, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ст.442 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

За приписами ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України регламентовано, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зіст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч.1ст.512 ЦК України дає підстави для висновку ,що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договорів факторингу (глава 73 ЦК України), купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України).

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 31 липня 2018 року у справі № 464/1149/18 задоволено частково позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 01 лютого 2012 року в розмірі 107887, 25гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1762, 00 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення, Сихівським районним судом м.Львова видано виконавчий лист № 464/1149/18 та пред`явлено до виконання у Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУМЮ, ВП № 58690119.

Постановою Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУМЮ від 30 травня 2019 року виконавчий лист № 464/1149/18, повернуто стягувачу на підставі ч.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

На підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року з актом № 7 приймання-передачі від 11 вересня 2025 року та з витягом з реєстру боргових зобов`язань № 7 від 11 вересня 2025 року, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (клієнт) та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (фактор), останнє набуло право вимоги за кредитним договором боржника в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц зробили висновок, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

З урахуванням встановлених обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі відповідає змісту вищенаведеним нормам закону, а тому слід замінити сторону у виконавчому провадженні, відтак заява, у цій частині, підлягає задоволенню.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постановах Верховного Суду від 29 серпня 2023 року по справі № 750/13697/21; від 28 лютого 2024 року по справі № 572/3591/19 зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі № 757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20)".

За наведеного, звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявником, що є його процесуальним обов`язком, не надано доказів, що оригінал такого є втраченим.

З огляду на викладене, у задоволенні заяви, в частині видачі дубліката виконавчого документа слід відмовити. За приписами ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Така відмова суду не позбавляє стягувача повторно звернутись до суду з аналогічною заявою в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за умов надання належних та допустимих доказів на підтвердження вимог.

Керуючись ст.ст.258-261, 268, 353, 442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву задоволити частково.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 464/1149/18, виданого 19 листопада 2018 року Сихівським районним судом м.Львова з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Відмовити у решті вимог заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 06 травня 2026 року.

Суддя Мичка Б.Р.