Court ruling № 136463585, 12.05.2026, Dnipro District Court of Kyiv City

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/4873/26

провадження № 2/755/5915/26

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Пархоменко К.В.,

розглянувши в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та справу призначено до підготовчого розгляду на 05 травня 2026 року на 11.00 годину.

В підготовче засідання 05 травня 2026 року на 11.00 годину позивач, який належним чином повідомлявся про дату та час підготовчого засідання, в засідання не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення підготовчого засідання або про проведення засідання за його відсутності суду не надав, у зв`язку з чим підготовче засідання було відкладено на 12 травня 2026 року на 11.00 годину та копію повідомлення про підготовче засідання позивачу на адресу проживання, зазначену у позовній заяві.

Разом з тим, в підготовче засідання, призначене 12 травня 2026 року на 11.00 годину позивач не з`явився повторно, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення засідання або про проведення засідання за його відсутності суду не надав.

Згідно трекінг-повідомлення АТ «Укрпошта» копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та повідомлення позивача про дату та час проведення підготовчого засідання повернута на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15 Верховним Судом зауважено, що судова повістка на електронну адресу сторони є належним повідомленням, якщо особа раніше повідомляла цю адресу суду.

Таким чином, позивач, який неодноразово повідомлявся про дату та час проведення підготовчого засідання шляхом надіслання судом відповідних повідомлень на електронну адресу та електронний кабінет позивача, - повторно не з`явився в підготовче засідання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Разом з тим, очевидним є те, що саме позивач є ініціатором судового розгляду справи, оскільки саме він звертається до суду із позовами про захист його порушених прав і інтересів.

Такий статус накладає на вказаного учасника справи певні обов`язки за порушення яких суд може прийняти несприятливе для позивача рішення.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Згідно зі статтею 43, 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Верховний суд у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц вважає, що у будь-якому випадку позивач зобов`язаний з`являтись до суду не зважаючи на наявність поважних причин для неявки.

Таким чином, діючи в межах норм чинного цивільного процесуального законодавства України, дотримуючись встановлених розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про безпідставність повторної неявки в підготовче засідання сторони позивача, повідомленої належним чином про дату чергового судового засідання шляхом направлення повідомлень на електронну адресу, зазначену в позовній заяві, представники позивача є обізнаними про судовий розгляд ініційованого ними позову, заяв про розгляд справи/проведення підготовчого засідання за відсутності сторони позивача - суду не надавали, однак в засідання не з`являлись, що свідчить про втрату стороною позивача інтересу до даного судового процесу, тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 43, 44, 133, 142, 187, 257-261, 252-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 12 травня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган