Court ruling № 136459106, 12.05.2026, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 639/3571/26

Провадження № 2/639/1810/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Суддя Новобавасрького районного суду міста Харкова Рубіжний С.О. розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про продовження процесцального строку у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новобаварського районного суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

08 травня 2026 року в системі «Електроний суд» представником позивача сформовано заяву про продовження процесуального строку. Просила суд продовжити ПрАТ Харківенергозбут процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви визначених ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 у справі № 639/3571/26

В обґрунтування заяви зазначила, що копія ухвали Новобаварського районного суду м. Харкова від 28.04.2026 у справі № 639/3571/26 до електронного кабінету позивача в підсистемі ЄСІТС Електронний суд надійшла 30.04.2026, що підстверджується карткою руху документу. Так, десятиденний строк на усунення недоліків позовної припадає на 10.05.2026, що є вихідним днем.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Відповідно до викладеного, днем закінчення строку на усунення недоліків позовної заяви є 11.05.2026.

З метою виконання ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 у справі № 639/3571/26 ПрАТ Харківенергозбут до Акціонерного товариства Харківобленерго було направено адвокатський запит № 202 від 07.05.2026 щодо надання інформації по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито за адресою: АДРЕСА_1 (копія запиту додається). Окрім цього, ПрАТ Харківенергозбут вживаються всі необхідні заходи з метою отримання актуальної інформації щодо об`єкту за яким виникла зоборгованість та належного відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

До Новобавасрького районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», подана його представником, до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2023 р. по 01.12.2025 р. в розмірі 56984,12 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод (далі Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду(рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити клопотання представника позивача та продовжити строк на усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 44, 120, 126, 127 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про продовження процесцального строку задовольнити.

Продовжити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» срок до 18.05.2026 на усунення недоліків, відповідно до ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 28.04.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Рубіжний