Court ruling № 136456567, 11.05.2026, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/5808/26

Провадження № 2-з/522/248/26

УХВАЛА

11 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Сафтюк-Панько Б.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пацалової Т.В. про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 09.04.2026 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Одночасно з позовом, до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Пацалової Т.В. надійшла заява про забезпечення доказів, а саме доручення КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25) провести технічну інвентаризацію домоволодіння під АДРЕСА_1 , з розрахунком та визначенням часток співвласників об`єкта нерухомого майна та виготовленням відповідної документації.

Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів (ч.4 ст.118 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення доказів, вважає, що вона необґрунтована, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На виконання положень ч. ч. 1, 3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно із частиною третьою статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.

Відповідно до пунктів чотири-п`ять статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (стаття 77 ЦПК України), допустимості (стаття 78 ЦПК України), достовірності (стаття 79 ЦПК України) та достатності (стаття 80 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Відповідно до статті 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Аналізуючи наведені положення, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення доказів шляхом доручення провести технічну інвентаризацію, позивачем заявляється лише про неможливість самостійно їх отримати. Разом із цим, заявником не зазначено та не надано будь-яких належних та допустимих доказів про вжиття ним заходів щодо самостійного отримання зазначених доказів.

Водночас, щодо твердження заявника про те, що без судового втручання отримати запитувані документи неможливо, суд зазначає, що в цій частині доводи заявника фактично зводяться на отримання ним інформації не у спосіб та поза порядком, встановленим для забезпечення доказів.

Також, позивачем не обґрунтовано припущення, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Як встановлено судом, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів про вжиття ним заходів щодо самостійного отримання зазначених доказів, як і не надано суду обґрунтування у необхідності забезпечення вищевказаних доказів.

Отже, заявником не доведено, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи ускладненим.

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про не відповідність заяви про забезпечення доказів критеріям, визначеним ст.116 ЦПК України, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.116-118, 149-153, 353 -355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пацалової Т.В. про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.

У відповідності до ч.7 ст.118 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: