Court ruling № 136456161, 11.05.2026, Uman City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа №705/2386/25

1-кс/705/560/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12025255360000135 від 25.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255360000135 від 25.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , на грунті тривалих неприязних відносин, 24.02.2025 близько 23 год. 00 хв., маючи умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень батькам своєї колишньої дружини ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прийшов до місця їх проживання, що по АДРЕСА_2 , де почав стукати у вікно будинку, метою викликати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вулицю.

ОСОБА_8 почувши стук у вікно будинку вийшов на вулицю, та в цей час ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_8 та діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, взяв останнього обома руками за одяг в ділянці грудної клітини та повалив на землю обличчям до низу, після чого наніс кулаком правої руки сім ударів в потиличну та тім`яну ділянку голови, спричинивши тим самим потерпілому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 05-7-01/129 від 18.03.2025 виразились у вигляді глибокого садна на тім`яній ділянці справа, косого садна в правій ділянці, та поверхневого садна спинки носа, які відповідно до категорії легких тілесних ушкоджень.

Тим самим ОСОБА_4 вчинив діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Він же, на грунті тривалих неприязних відносин, 24.02.2025 близько 23 год. 00 хв., маючи умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень батькам своєї колишньої дружини ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прийшов до місця їх проживання, що по АДРЕСА_2 , де почав стукати у вікно будинку, метою викликати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вулицю.

ОСОБА_8 почувши стук у вікно будинку вийшов на вулицю, після чого ОСОБА_9 залишаючись в середині будинку почула в подвір`ї суперечку. Вийшовши на вулицю вона помітила, що ОСОБА_4 повалив її чоловіка на землю та завдає йому удари кулаком правої руки в область голови, з приводу чого вона почала кричати до останнього, з вимогою припинити бити ОСОБА_8

ОСОБА_4 помітивши ОСОБА_9 підійшов до неї та вхопивши обома руками за одяг в ділянці грудної клітини повалив її на землю, та діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс кулаком правої руки три удари в область лівого ока та два удари в область правого ока, спричинивши тим самим потерпілій тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта 05-7-01/100 від 28.02.2025 виразились у вигляді синців на верхніх та нижніх повіках правого та лівого ока з переходом на щоки, субкон`юктивальний крововилив в зовнішній частині правого ока, видовжений синець середньої третини правої щоки поряд з правим крилом носа, закритий уламковий перелом кісток носа зі зміщенням відломків, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також закритого перелому правої орбіти зі зміщенням уламків в бік гайморової пазухи, які відповідно до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Тим самим ОСОБА_4 вчинив діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В подальшому відповідно до вимог ст. 278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Умань, Черкаської області, українцю, громадянину України, з вищою освітою, не працюючому, розлученому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України тобто умисне легке тілесне ушкодження, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

В якості підстав застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слідчий зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

У клопотанні слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового слідства, терміном на 60 днів, без можливістю внесення застави.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без можливості внесення застави.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:

1) особисте зобов`язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12025255360000135 від 25.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України.

Повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Умань, Черкаської області, українцю, громадянину України, з вищою освітою, не працюючому, розлученому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України.

На підставі того, що в ході досудового розслідування не встановлено, місце знаходження підозрюваного ОСОБА_4 , та проведено всі необхідні дії з метою встановлення місця його перебування, постановою від 23.04.2025 в порядку ст. ст. 280, 281 КПК України оголошено його розшук.

09.04.2026 року до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4

09.04.2026 року до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області було задоволено клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4

10.05.2026 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до пред`явленої підозри ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 125 КК України тобто умисне легке тілесне ушкодження, та у вчиненні кримінального правопорушення;

- ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

1.Щодо обґрунтованості підозри

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.

2.Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.

ОСОБА_4 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 122 КК України, за які передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі строком до трьох років, що в сукупності із вагомістю доказів вини свідчить про те, що підозрюваний з метою уникнення покарання може переховуватись від органу досудового розслідування, суду. Також наявність вказаного ризику обгрунтовується тим, що після його опитування, та як наслідок, доведення до його відома факту наявності відносно нього кримінального провадження ОСОБА_4 з місця проживання зник, змінив абонентський номер свого телефону, та почав переховуватись від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим оголошувався в розшук. Наведене вказує на те, що у разі незастосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

(ІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказаний ризик полягає в тому, що вказані кримінальні правопорушення виразились у застосуванні фізичного насилля відносно потерпілих. Задля не притягнення його до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може знову застосувати до потерпілих насилля з метою змусити їх відмовитись від дачі показів відносно нього або ж відмови від обвинувачення. Поведінка підозрюваного під час вчинення кримінальних правопорушень, зокрема спричинення тілесних ушкоджень особам, значно старших за нього за віком, за місцем проживання потерпілих, дає підстави вважати, що підозрюваний має схильність до вирішення особистих питань шляхом застосування фізичного насилля..

Заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв`язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, потерпілих, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі. Хоча під час досудового розслідування свідки, потерпілі були допитані, разом з тим, відповідно до вимог статей КПК України, доказом для суду, який розглядатиме кримінальне провадження по суті, у вигляді показів свідків, потерпілих є тільки ті покази, які суд здобув безпосередньо під час судового розгляду справи по суті, а тому ризик впливу на свідків, потерпілих є високим.

(ІІІ) Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Вказаний ризик може виразитись в не з`явленні до слідчого, прокурора та суду за викликом, зміни місця перебування, ігнорувати проведення слідчих дій за його участю, та в подальшому і судового розгляду, що значно ускладнить досудове розслідування та розгляд кримінального провадження судом, а тому без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, іншим чином неможливо забезпечити його належну процесуальну поведінку.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Сторона захисту просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, проте суд відхиляє клопотання сторони захисту про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, оскільки в судовому засіданні не було доведено, що такий запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Суд звертає увагу на те, що наявність захворювання у підозрюваного та членів його родини не стали для нього тим стримуючим фактором, який утримав би його від протиправної поведінки.

Також, з пояснень, наданих підозрюваним в судовому засіданні, вбачається, що його поведінка біла спрямована саме на ухилення від слідства, оскільки загроза бути доставленим до ТЦК не перешкоджала йому пересуватися містом та вирішувати особисті питання, зокрема, відвідувати школу, де навчається його дитина, зустрічатися з друзями тощо.

Такий висновок не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах Смірнов проти Росії від 24 липня 2003 року; Вемгофф проти Німеччини від 27 червня 1968 року; Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Мацнеттер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Летельєр проти Франції від 26 червня 1991 року та ін.), також тривалість існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину як неодмінна умова законності її продовжуваного тримання під вартою (рішення ЄСПЛ «Геращенко проти України» від 7 листопада 2013 року) та суворість покарання, яке може бути призначено, як слушний елемент в оцінці ризику можливості переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Серйозність висунутих обвинувачень свідчить про те, що державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує (рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З викладених вище обставин можна вважати, що достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків буде запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а більш м`який запобіжний захід не може бути обраний.

Враховуючи, що ОСОБА_4 було затримано 10.05.2026, слідчий суддя вважає, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного слід застосувати з дня його фактичного затримання 10.05.2026 року.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлюється станом на 01 січня поточного року.

Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.

При визначенні розміру застави суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, повинен враховувати практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, майновий стан, відсутність судимостей , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до п.1 ч. 5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідатиме меті застосування запобіжного заходу, не буде завідомо непомірним для підозрюваного, і може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави є виправданим заходом та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 182, 183, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строк досудового розслідування, строком на 26 днів, терміном з 10 травня 2026 року і до 04 червня 2026 року включно.

Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту затримання з 10 травня 2026 року і до 04 червня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ у м. Київ.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, у зв?язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов?язки:

-??прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

-??не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-??повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-??утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору негайно після її оголошення,та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 11.05.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1