Decision № 136407469, 11.05.2026, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City)

Справа № 489/1815/26

Провадження № 2/489/1547/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 травня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

В березні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 200438922 від 22.01.2016 у загальному розмірі 37 396,15 грн. та винесені витрати на оплату судового збору та витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 22.01.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 укладено угоду № 200438922 щодо кредитування

Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти, з встановленим строком користування з 22.01.2016, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором № 200438922 від 22.01.2016. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.

Станом на 21.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 28 574,02 грн., з яких: 9 217,35 грн. заборгованість за кредитом; 19 356,67 грн. заборгованість за відсотками.

Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів.

Положеннями статті 611ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200438922 від 22.01.2016 року - 28 574,02 грн.

Сума збитків з урахуванням 3% річних 2 574,01 грн.

Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 6 248,12 грн.

Разом заборгованість становить - 37 396,15 грн.

Так як відповідач свої зобов`язання по кредитному договору не виконує та не погасив заборгованість позивач звернувся до суд з вказаним позовом.

Одночасно позивач просить поновити строк позовної давності, який з посиланням на об`єктивні причини його пропуску зокрема судового спору у справі № 910/11298/16 за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» щодо чинності договору відступлення права вимоги від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», а також законодавчим врегулюванням позовної давності під час дії обмежень карантинних обмежень та введення в Україні воєнного стану.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 05.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 22.01.2016 ОСОБА_1 було підписано Заяву (оферту) № 200438922 відповідно до змісту якої запропонував (зробив оферту) ПАТ «Банк Михайлівський» на умовах викладених в заяві, умовах надання та обслуговування платіжних карток банку, зазначених в ОП Заяви та Тарифах по картках банку укласти з ним договір про надання та використання платіжної картки на яку встановити максимальний кредитний ліміт в розмірі 50 000,00 грн. із сплатою максимальної ставки по ліміту 58,8 % річних.

22.01.2016 ОСОБА_1 підписав Анкету № 2297322 і згоду суб`єкта на обробку персональних даних, Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Прибуткова картка + Кредитка (не іменна)/Зарплатна», Тарифи по продукту «Прибуткова картка + Кредитка (не іменна)/Зарплатна» та розписку про отримання платіжної картки та/або пін-коду, відповідно до якої отримав платіжну картку № НОМЕР_1 .

20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 7_БМ згідно якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між Сторонами одночасно із укладенням цього Договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до виписки по рахунку ПАТ «Банк Михайлівський» від 08.12.2025 про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 23.05.2016 по 27.07.2020 заборгованість відповідача по кредитному договору № 200438922 станом на 27.07.2020 складає 28,574.02 грн.

Із матеріалів справи також встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021, яка набрала законної сили у справі № 910/11298/16 за позовом ПАТ «Банк Михайлівський`до ТОВ «ФК «Плеяда», ТОВ «ФК «Фагор`про застосування наслідків нікчемності правочину, відновлення становища, яке існувало до порушення права, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 в частині немайнових вимог з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Діджи Фінанс» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов`язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 № 1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між ТОВ «ФК Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк «Михайлівський», згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийму-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 та № 2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 № 1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016, до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього.

Позивач зазначає, що рішення господарського суду в частині передачі ТОВ «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» документів ТОВ «Діджи Фінанс», отриманих від ПАТ «Банк «Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2, виконано вказаними боржниками ТОВ «Плеяда» 29.12.2022, а ТОВ «ФК «Фагор» 17.01.2023, що підтверджено постановами по закінчення виконавчих проваджень №№ 66483131, 66491947.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 200438922 від 22.01.2016, інфляційних втрат та трьох процентів річних, основна сума заборгованості за договором складає 28 574,02 грн., інфляційні втрати 6248,12 грн., три проценти річних 2 574,01 грн.

Доказів погашення відповідачем вказаної вище заборгованості, право вимоги якої набуто позивачем на підставі договору факторингу № 7_БМ від 20.07.2020, матеріали справи не містять.

Правове обґрунтування та мотиви суду

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07. 2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Позивачем разом з позовом подано виписку по рахунку за кредитним договором № 200438922 від 22.01.2016 за період з 23.05.2016 (дати запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський») по 27.07.2020.

Надана до суду виписка з особового рахунку відповідача має всі необхідні реквізити, а тому є основним доказом, який підтверджує наявність заборгованості та її розмір за кредитним договором.

Тому виписка є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14- ц.

Отже наявними у справі доказами підтверджується укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановлення на платіжну картку кредитного ліміту за користування якого він зобов`язався сплачувати проценти, обумовлені умовами договору та вчасно погашати заборгованість.

Судом встановлено, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за усіма правами кредитора за основними договорами, що існували на момент переходу цих прав в порядку, передбаченому статтею 514 ЦК України та пункту 2 договору №7_БМ 20.07.2020, відповідно до якого у позивача, як нового кредитора, виникло право на стягнення заборгованості за відступленими кредитним договором відносно відповідача в розмірі 28 574,02 грн., яка нічим не спростована.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час триває.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статті 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, що ним не спростовано, то наявні підстави про застосування до спірних правовідносин частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних на суму боргу за період прострочення з 23.02.2019 до 23.02.2022 (введення воєнного стану), що відповідає пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 248,12 грн. інфляційних втрат та 2 574,01 грн. трьох процентів річних, розрахунок яких підтверджено позивачем.

Щодо заяви позивача про поновлення строку позовної давності підстави для цього відсутні, оскільки відповідач із заявою про застосування позовної давності до суду не звертався.

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи доведення позивачем набуття прав вимоги до відповідача за кредитним договором та порушення останнім грошових зобов`язань за таким договором, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі 37 396,15 грн., з яких 28 574,02 грн. заборгованість по кредитному договору, 6 248,12 грн. інфляційних втрат та 2 574,01 грн. трьох процентів річних, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, які нічим не спростовані.

Так як позов задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- договору про надання правової допомоги № 26 від 15.02.2024, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»;

- додаткової угоди від 15.02.2024 до договору про надання правової допомоги № 26 від 15.02.2024, згідно якої адвокат Адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» зобов`язалося здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ;

- акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 09.01.2026, згідно якого вартість послуги з підготовки позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості, становить 7000,00 грн.;

- детальний опис робіт (наданих послуг) згідно якого загальна вартість наданої послуги відповідно до договору про надання правової допомоги № 26 від 15.02.2024 та додаткової угоди до нього від 15.02.2024, яка складається з підготовки позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості, становить 7000,00 грн.;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, виданого на ім`я адвоката Міньковської А.В.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Тому враховуючи обсяг правничої допомоги наданої позивачу при розгляді справи, її складність, яка не є складною та не потребує значних витрат для збирання доказів та підготовки позову професійним адвокатом, а також ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача, слід визначити в сумі 3500,00 грн., що відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності та справедливості.

Керуючись статтями 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 200438922 від 22.01.2016 у загальному розмірі 37 396,15 грн. (тридцять сім тисяч триста дев`яносто шість гривень 15 коп.), з яких 28 574,02 грн. заборгованість по кредитному договору, 6 248,12 грн. інфляційних втрат та 2 574,01 грн. трьох процентів річних, а також 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00коп.) витрат на правничу допомогу та 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 07 коп.) судового збору.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено11.05.2026.

Суддя Г.С.Костюченко