Court ruling № 136394297, 21.04.2026, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

21.04.26

Справа № 932/7882/25

Провадження №1-кп/932/1044/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпро

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю:

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22025040000000132, відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївка Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Солоне Дніпропетровської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИВ

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України. Щодо обвинувачених обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які ухвалою суду від 18.02.2026 року продовжені на строк шістдесят днів, тобто до 18.04.2026 року включно.

Прокурором заявлені клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а також тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.263-1 КК України, а тому існують ризики, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене. Застосування більш м`яких запобіжних заходів вважав недоцільним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та процесуальних рішень, у тому числі вважав недоцільним визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив визначити обвинуваченій ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ризики зазначені прокурором не доведені та не підтверджені доказами. А ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце проживання та має на утриманні малолітню дитину.

Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала позицію сторони захисту.

Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив визначити обвинуваченому ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ризики зазначені прокурором не обґрунтовані, тільки тяжкість пред`явленого обвинуваченого не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а він не вчиняв злочину і пред`явлена йому підозра є необґрунтованою. Крім того, ОСОБА_9 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію сторони захисту.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотань сторони захисту про визначення обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , кожен окремо, обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом вибухових речовин, а також в особливо тяжкому злочині, передбаченому ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, проти основ національної безпеки України, скоєного в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна і з врахуванням тяжкості пред`явленого обвинувачення, особистості обвинувачених, а також стадії процесу, реально існують обґрунтовані ризики, що вони зможуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене, а так само іншим чином будуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого останнім обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому вони обвинувачуються, їх особистості, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Твердження сторони захисту, що не існує ризиків того, що він обвинувачений ОСОБА_9 буде переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він не вчиняв злочину, в якому його обвинувачують і пред`явлена йому підозра є необґрунтованою, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу на більш м`який, так як вищезазначені доводи з урахуванням вимог законодавства, відповідно до якого, суд оцінює надані сторонами докази та вирішує питання винуватості або невинуватості особи у вчиненні інкримінованого йому злочину у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення по справі, а також стадії процесу, тяжкості та обставин злочину, суворості покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його у вчиненні інкримінованого йому злочину винним, не свідчать про наявність у обвинуваченого перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та з урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, а також тяжкості і обставин вчинення злочинів, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань сторони захисту та визначення обвинуваченим застави, як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 318, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про визначення обвинуваченій ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про визначення обвинуваченому ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 15 червня 2026 року включно.

Продовжити застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 15 червня 2026 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : ОСОБА_1

Судді : ОСОБА_2

ОСОБА_3