Court ruling № 136390026, 11.05.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.05.2026Справа № 910/3595/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши матеріали справи за позовом Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВРУСЬ" (04112, м. Київ, вул. Родини Глаголєвих, 3 ідентифікаційний код 04417168)

про стягнення 1 531 461, 09 грн,

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Київська міська рада (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВРУСЬ" (далі - відповідач) про стягнення 1 531 461, 09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, але не виконав обов`язок щодо укладення договору оренди земельної ділянки в результаті чого не сплачував грошові кошти за її користування та завдав збитки позивачу у розмірі 1 531 461, 09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.04.2026 (сформовано 18.04.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВРУСЬ" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що позивачем, всупереч принципу добросовісності, вчинено дії по зміні основних характеристик земельної ділянки без повідомлення належного землекористувача і присвоєння відповідній земельній ділянці нового кадастрового номеру; розрахунок розміру орендної плати є необґрунтованим та недоведеним, без нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

24.04.2026 Київською міською радою через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, зазначивши, що жодного рішення Київської міської ради про передачу спірної земельної ділянки відповідачу матеріали справи не містять, договір оренди земельної ділянки, який би визначав істотні умови користування, у тому числі розмір орендної плати, ним не укладався; матеріали справи містять належних доказів оцінки землі за весь спірний період, зокрема витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 05.01.2026; твердження відповідача, що він не був належним чином повідомлений про формування земельної ділянки та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру є помилковим.

29.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив до 12.05.2026, обґрунтоване тим, що з огляду на заперечення позивача, наведені у відповіді, відповідачу необхідно підготувати додаткові пояснення щодо ряду обставин, а також звернутись із адвокатськими запитами до третіх осіб для отримання додаткових доказів для підготовки заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті (ч. 4 ст. 167 Господарського процесуального кодексу).

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 відповідачу було надано строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив була отримана відповідачем 24.04.2026, що підтверджується квитанцією № 6832891 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Отже, відповідач звернувся до суду із заявою про продовження строку для подання заперечень до його закінчення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, принцип рівності сторін - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (п. 33 Рішення у справі "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 (Заява №14448/88) та п. 38 Рішення у справі "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (Заява №17748/91)).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (п.33 Рішення ЄСПЛ по справі "Dulaurans c. France" (Заява №34553/97)).

Враховуючи обґрунтування поданого клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення та продовження процесуального строку, встановленого пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/3595/26 для подання до суду заперечень на відповідь на відзив до 12.05.2026 включно.

Цією ж датою відповідачем подано клопотання про здійснення розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки документи щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки відсутні та враховуючи можливу відмову у наданні документів Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, які були запитані представником відповідача в межах адвокатського запиту, у відповідача виникне необхідність клопотати перед судом у витребуванні відповідних документів окремою ухвалою; в процесі розгляду справи може виникнути необхідність в отриманні додаткових пояснень позивача щодо документів, які стали підставою для проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи складність справи, предмет доказування суд дійшов висновку щодо необхідності переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Проте, враховуючи доводи сторін, викладені у заявах по суті спору, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи, які мають значення при вирішенні даної справи, не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 182, 233, 234, 247, ч. 6 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 12.05.2026 включно.

2. Справу №910/3595/26 розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 01.06.26 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 2.

4. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи. У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

Ухвала набирає чинності 11.05.2026 та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя Л. Г. Пукшин