Court ruling № 136386010, 11.05.2026, Yavoriv District Court of Lviv Oblast

Справа № 944/338/26

Провадження №6/944/44/26

УХВАЛА

11.05.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові, заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мунтяну Ігоря Івановича про розстрочення виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 20.04.2026 року у справі №944/338/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача Мунтяну І.І. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 20.04.2026 року у справі №944/338/26 та встановити порядок його виконання шляхом сплати заборгованості частинами у розмірі 3180 грн щомісячно строком на 12 місяців до повного виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 є добросовісним боржником та не ухиляється від виконання рішення суду, визнає обов`язок щодо погашення заборгованості, однак її майновий стан на даний час істотно ускладнює можливість одноразового виконання рішення у повному обсязі. Заборгованість виникла внаслідок складних життєвих обставин та погіршення матеріального становища, а не внаслідок умисного ухилення від виконання зобов`язань. Відсутні будь-які докази недобросовісної поведінки заявниці чи зловживання процесуальними правами. Водночас заявниця має намір виконати рішення суду в повному обсязі шляхом здійснення регулярних щомісячних платежів у розумному та посильному для неї розмірі. Надання розстрочки виконання рішення не порушить прав та законних інтересів стягувача, а навпаки забезпечить реальне та повне виконання рішення суду у визначений строк, тоді як примусове одноразове стягнення може фактично унеможливити його виконання через відсутність достатніх коштів або майна. На підтвердження розміру доходів до заяви додає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21.04.2026 року. Окрім цього, на заявницю покладено додаткові фінансові зобов`язання за іншим судовим рішенням у справі № 466/12123/25, яким 17.04.2026 року також стягнуто заборгованість разом із судовими витратами, що значно збільшує загальне фінансове навантаження та ускладнює можливість одноразового виконання кількох судових рішень. З урахуванням того, що сума стягнення становить: 32 508 гривень 81 копійку; 2 598 грн судового збору, 3 000 грн витрат на правову допомогу, а також беручи до уваги матеріальний стан боржниці, з метою реального та повного виконання рішення суду просить визначити конкретний строк та порядок його виконання.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою постановлення судом ухвали в даній справі, призначеній до розгляду на 07.05.2026 року, є дата складення повного тесту ухвали 11.05.2026 року.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються лише на тому, що загальна сума для погашення заборгованості та судового збору є значною для одноразового виконання.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вказаних обставин судом не встановлено, а приведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення. Зазначення, що загальна сума заборгованості для одноразового погашення є значною, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про розстрочення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 353, 435 ЦПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мунтяну Ігоря Івановича про розстрочення виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 20.04.2026 року у справі №944/338/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 11.05.2026 року.

Суддя Кондратьєва Н.А.