Court ruling № 136378461, 07.05.2026, Dykanka District Court of Poltava Oblast

Справа № 529/463/26

Провадження № 2/529/504/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2026 року суддя Диканського районного суду полтавської області Петренко Л.Є. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Диканського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна

встановив:

Представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Шеховцова О.І. звернулась до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою, яка сформована в системі «Електронний суд» та просить скасувати постанову державного виконавця Диканського ВДВС від 03.02.2026 року.

Розглянувши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стороні позивача слід звернути увагу на суб`єктний склад сторін.

Відповідно до постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року, відповідачами в справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі № 905/386/18 (касаційне провадження № 12-85гс19) зроблено висновок, що «при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57,58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізуються шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі №235/2617/19 (провадження №61-7867св20).

Представницею позивача визначено відповідачем Диканський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного МУЮ, оскільки саме на примусовому виконанні вказаного відділу знаходиться виконавче провадження № 64069997 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у якому винесено постанову про арешт майна позивача ОСОБА_1 .

Однак не пред`явлено позовних вимог до осіб від прав та обов`язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення прав, тобто, в даному випадку відповідачем повинен бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт і яка, у зв`язку з накладенням арешту, набуває певні права щодо арештованого майна боржника.

Крім того, позивачем та його представницею визначено найменування позову та зміст такого, як зняття арешту з майна боржника, однак у самій прохальній частині позову просить скасувати постанову державного виконавця, а вимог про скасування арешту не зазначає.

Вказані недоліки підлягають виправленню позивачем або ж його представницею.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, у своєму рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених вище обставин, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Диканського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали, для усунення недоліків.

У разі не усунення вказаних недоліків у визначений термін позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Є. Петренко