№ 136373871, 07.05.2026, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/2419/26

Категорія 156

3/295/1420/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

01.02.2026 о 23-40 год., м. Житомирі по вул. Лесі Українки, 63, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був обізнаний, що відносно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу. Судом також неодноразово направлялись повідомлення про дату, час і місце судового засідання на адресу, вказану ним при складанні протоколу, однак конверти повернулись на адресу суду не врученими з відмітками «адресат відсутній».

Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERS S. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату і час розгляду справи, будь-яких клопотань не подавав, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, крім рапорту поліцейських, також підтверджується сукупністю доказів по справі.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №581009 від 02.02.2026 підтверджується факт вчинення правопорушення та його обставини, зокрема те, що у вказану дату, час і місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі відмовився.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння та актом огляду підтверджується, що ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння, а саме : виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Огляд не проводився, відмовився.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6601586 від 01.02.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 01.02.2026 о 23-40 год. керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за що був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

На відеозаписі з нагрудних камер поліцейських зафіксовано як ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час очікування оперативної групи у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, пояснюючи це тим, що вже пізно і він хоче додому, та пройде такий огляд потім.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діями, що виразилися у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема за : керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; що утворюють окремі склади адміністративного правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 665,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Г. В. Панченко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.