Court ruling № 136367216, 08.05.2026, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

в частині вимог

08 травня 2026 р. № 400/3631/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з 19.11.2021 по 06.10.2025 року, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

05.05.2026 позивачкою надано заява про усунення недоліків, в якій вона просить поновити строк звернення до суду з даним позовом та вказує, що дізналась про порушення своїх прав після отримання листа відповідача.

Ознайомившись з клопотанням позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Предметом розгляду у даній справі є перерахунок та виплата пенсії позивачці з 19.11.2021 року відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ГУ від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки. Листом відповідача повідомлено позивача що у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії. Водночас позов подано до суду 07.04.2026 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Подібні відносини були предметом розгляду суду касаційної інстанції. Так, в Постанові від 18.05.2023 по справі № 560/19830/21, вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про неправомірну відмову органу Пенсійного фонду України при переведенні на пенсію за віком застосувати середню заробітну плату за три останні роки, що передували такому переводу, Верховний Суд залишив позов без розгляду. Суд касаційної інстанції встановив, що до спірних відносин підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а, а також висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 16 вересня 2021 року у справі № 560/5412/201), суть яких полягає в наступному.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересівПенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

У справі № 560/19830/21 колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від вказаних правових висновків і зазначила наступне : «Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивачка мала дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Колегія Суддів наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом».

Оскільки правовідносини, які розглядались судами про справі № 560/19830/21 є подібними до тих, які мають місце в цій справі, суд, на виконання вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховує їх, і зазначає про наявність підстав для застосування ст. 123 КАС України.

З огляду на викладене, суд залишає позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог за період з 19.11.2021 по 06.10.2025 року.

При цьому, частина позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дій заявлені з дотриманням строку звернення до суду (за період з 07.10.2025 року).

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки за період з 19.11.2021 по 06.10.2025 року- повернути позивачу.

2. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Л.Л. Дерев`янко