Court ruling № 136366987, 07.05.2026, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2969/26

провадження № П/380/3002/26

У Х В А Л А

07 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою діяльністю НАВІТЕХ до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

у с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою діяльністю НАВІТЕХ до Львівської митниці в якій позивач просив:

- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №209000/2025/900687/2 від 04.12.2025.

Ухвалою від 25.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, у якому просить розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням сторін

Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зі змісту наведеної норми слідує, що суд повинен перевірити обґрунтованість клопотання відповідача щодо необхідності розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представником відповідача не зазначено жодного обґрунтування неможливості вирішення даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зазначає, що усні пояснення учасників справи не належать до засобів доказування згідно із частиною другою статті 72 КАС України.

У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВРсвідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Ураховуючи викладене в сукупності, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а клопотання позивача не містить жодних аргументів щодо необхідності заміни порядку провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 166, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Грень Н.М.