Decision № 136362861, 07.05.2026, Zviahel City and District Court of Zhytomyr Oblast (until 25.04.2025 - Novohrad-Volynskyi City and District Court of Zhytomyr Oblast)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1937/26

провадження у справі № 2-а/0285/59/26

07 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,

сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 , представник Кобрина Ніна Володимирівна,

відповідач Головне Управління Національної поліції в Житомирській області, представник Яремчук Олександр Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

установив:

01.04.2026 позивач подав до суду адміністративний позов, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 6866338 від 19.03.2026 накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмір 510 грн 00 коп по справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що оспорюваною постановою поліцейською Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області серії ЕНА № 6866338 від 19.03.2026 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за порушення Правил дорожнього руху (надалі - ПДР), зокрема: завчасно не подав покажчик повороту під час зміни напрямку руху. З постановою він не згоден, оскільки, на його переконання, він завчасно увімкнув покажчик повороту у час та місці зазначеному у постанові, відтак, ПДР не порушував, тому він подав до суду даний позов.

02.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено сторонам право про вчинення відповідних процесуальних дій.

09.04.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства, до відзиву долучено відеоматеріал події.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, які просили задовольнити.

Представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся, у змісті відзиву на позовну заяву просив справу розглядати у відсутності представника відповідача.

З`ясувавши обставини, на учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.

Встановлено, що поліцейського Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області винесено постанову серії ЕНА № 6866338 від 19.03.2026, згідно якої до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп.

Зі змісту постанови слідує, що 19.03.2026 о 15 год 01 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo S60, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Житомирській в м. Звягель завчасно не подав покажчик повороту під час зміни напрямку руху праворуч, чим порушив пункт 9.4. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ч. 122 КУпАП.

Згідно п. 9.4.а. ПДР подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).

Судом досліджено відеофіксацію події, яка долучена представником відповідача до відзиву на позовну заяву.

Так, згідно одного із відеофайлів, долученого до відзиву, зафіксовано рух транспортного засобу Volvo S60, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Житомирській в м. Звягель під керуванням водія ОСОБА_1 . При цьому, водій ОСОБА_1 завчасно, зокрема, не менш як за 50-100 м, не подав покажчик повороту праворуч під час зміни напрямку руху, у даному випадку, у зв`язку із зупинкою транспортного засобу біля правого краю проїзної частини. Дане порушення було виявлене працівниками поліції 19.03.2026 о 15 год 01 хв, у зв`язку з чим останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАп у зв`язку із недотриманням п.9.4. ПДР, що слідує з іншого відеофайлу, долученого також до відзиву.

Таким чином, досліджені відеодокази спростовують посилання позивача та його представника, які зводяться до того, що останній не порушував п. 9.4. ПДР.

Відтак, не знаходять свого підтвердження та обставина, на яку вказує позивач та його представник.

При цьому, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому ж числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тому посилання представника позивача на те, що відеофайл на якому зафіксоване порушення позивачем ПДР є недопустимим доказом, не знаходить свого підтвердження, оскільки у розумінні ст. 252 КУпАП є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд розцінює доводи позивача та його представника, щодо не порушення позивачем ПДР, за обставини зазначених у постанові, як спробу створення штучних умов для спростування факту порушення останнім ПДР з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Так, встановлені судом обставини справи не викликають сумнівів, що 19.03.2026 о 15 год 01 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo S60, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Житомирській в м. Звягель та завчасно не подав покажчик повороту під час зміни напрямку руху праворуч, чим порушив пункт 9.4. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ч. 122 КУпАП.

Під час надання оцінки зібраним у справі доказам, судом встановлено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, у межах санкції статті, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факти наявності адміністративних правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність судом не встановлено. Факт вчинення позивачем правопорушення вимог п. 9.4. ПДР підтверджується наявними у матеріалах відеозаписом, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Найменування учасників у справі:

позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ,

відповідач Головне Управління Національної поліції в Житомирській області ( місцезнаходження - вул. Старий Бульвар, 5/37 м. Житомир, Код ЄДРПОУ 40108625).

Дата складення повного рішення 07.05.2026.

Суддя А.В.Михайловська